Категорія: Неврологія

ВІЛ-інфекція – важке захворювання, що характеризується повільним прогресуючим перебігом. Як правило, у патологічний процес утягуються практично усі життєво важливі органи і системи. Основною «мішенню» інфекційного процесу є імунна система, що обумовлює розвиток вираженого імунодефіциту. Етіологія. Збудником ВІЛ-інфекції є вірус, що відноситься до сімейства ретровірусів і володіє унікальною здатністю ресинтезувати ДНК унаслідок наявності ферменту зворотної транскриптази. Клініка.…

Поліомієліт. Поліомієліт (син. епідемічний дитячий параліч, хвороба Гейне-Медіна) – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, збудник котрого, попадаючи в нервову систему, селективно уражає передні роги спинного мозку і рухові ядра стовбура мозку, внаслідок чого виникають мляві паралічі і м’язові атрофії. Епідеміологія і етіологія. Вірус поліомієліту відноситься до пікорнавірусів (група е нтеровірусів ). Вірус резистентний до низького рН ,…

Інфекційні захворювання ЦНС – одна з найбільш частих форм неврологічної патології. В останні десятиріччя завдяки впровадженню нових діагностичних технологій і потужних антибактеріальних і противірусних препаратів досягнуті значні успіхи в лікуванні ще донедавна летальних захворювань. В той же час розширилися спектри збудників інфекційних захворювань нервової системи, почастішали змішані, атипічні форми, встановлені нові, вірусоподібні агенти (пріони). Відповідно до…

Нейроінфекції являють собою найбільш розповсюджену групу органічних захворювань нервової системи. Їх питома вага в загальній патології становить 35-37%. У відповідності до етіологічного фактору нейроінфекції поділяють на вірусні та бактеріальні. Збудник потрапляючи в організм, може відразу проникнути в нервову систему або викликати в неї запальний процес або обумовити розвиток загальної інфекції або вогнищевого запального процесу з наступним…

Пухлини спинного мозку складають біля 10-12%усіх пухлин ЦНС. Вони діляться на інтрамедулярні (внутрішньомозкові) і екстрамедулярні (позамозкові) і зустрічаються в співвідношенні 1:4. Серед екстрамедулярних пухлин найбільш часто зустрічаються менінгіоми і невриноми, серед інтрамедулярних переважають епендімоми, рідше – астроцитоми й олігодендрогліоми. 

За даними різних авторів, пухлини головного мозку визначаються у 4-6 чоловік на 100 000 населення. Вони становлять 6% серед усіх онкологічних захворювань людини. Гістологічна класифікація. В 1993 році ВООЗ прийнята нова гістологічна класифікація пухлин ЦНС, де виділяють наступні основні групи: 1. Пухлини нейроепітеліальної тканини (астроцитоми, гліобластоми, олігодендрогліоми); 2. Пухлини черепних і спинальних нервів (невриноми); 3.…

Різноманітні причини хребцево-спинномозкової травми можуть бути зведені в наступні групи: 1) падіння з висоти;  2) авто- і залізнична травми;  3) колоті і ножові поранення шиї або тулуба;  4) вогнепальні поранення;  5) здавлення шиї і тулуба. 

У структурі загального травматизму ураження головного мозку складають 25-30%. На долю ЧМТ припадає близько 2/3 смертельних випадків і її образно називають «убивцею № 1» осіб у віці до 45 років. Клініка ЧМТ характеризується значним поліморфізмом. Це значною мірою пов’язано із варіабельністю механізмів травми, особливостями клінічного перебігу, структурним ураженням різних тканин. При ЧМТ гірший прогноз характерний…

ВЕГЕТО-СУДИННІ ПАРОКСИЗМИ Клініка та експрес-діагностика ВСП. Виділяють три варіанти пароксизмів: симпато-адреналові, вагоінсулярні та змішані. Для симпато-адреналових пароксизмів характерно раптове виникнення (вдень чи вночі) вазомоторної лабільності, тахікардії, артеріальної гіпертензії, гіпертермії, болю в ділянці голови та серця, ознобоподібного тремору, фобій, посилення піломоторного рефлексу з наступною поліурією. Іноді виявляється гіперглікемія та гіперкатехолемія.

Найбільш частим порушенням циклу сон-неспання є інсомнія (диссомнія), яка визначається як стан утрудненого початку сну і його підтримки. Нерідко поєднується з денною слабістю, зниженою працездатністю, сонливістю і потребує лікування в 12-18% популяції. Клінічно інсомнії включають в себе: – пресомнічні (труднощі початку сну),  – інтрасомнічні (часті нічні пробудження, після яких пацієнт довго не може заснути, відчуття «неглибокого» сну) і  – постсомнічні…