Менінгококова інфекція – антропонозна гостра хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка викликається менінгококом і характеризується клінічним поліморфізмом від назофарингіту і простого носійства до генералізованих форм – гнійного менінгіту, менінгоенцефаліту і менінгококцемії. Незважаючи на те, що рівень захворюваності на цю інфекцію відносно невисокий в порівнянні з іншими інфекціями, летальність за світовими даними становить приблизно 10%.…

Етіологія. Збудником коклюшу є бактерія Bordetella pertussis, відкрита у 1906 р. французькими вченими Борде і Жангу. Вхідними воротами інфекції при коклюші є верхні дихальні шляхи. Коклюшна паличка колонізує слизову оболонку гортані, бронхів, бронхіол, а також легеневі альвеоли. Збудник розмножується переважно в ділянці рефлексогенних кашльових зон. Бактеріємії і проникнення збудника в різні органи і тканини при…

Паротитна інфекція — гостре вірусне захворювання, що спричиняється вірусом, поширюється крапельним шляхом і характеризується системним ураженням залозистих органів, переважно привушних, слинних залоз, а також ендокринних залоз і нервової системи. Етіологія. Збудник епідемічного паротиту – вірус із родини параміксовірусів. Під електронним мікроскопом елементарні тільця вірусу мають плоскосферичну або амебну форму. Вірус розмножується в курячих ембріонах при…

Дифтерія – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується значною загальною інтоксикацією і місцевим запальним процесом з утворенням фібринозних плівок на слизових оболонках зіва (глотки), носа, гортані, трахеї, бронхів, очей, зовнішніх статевих органів і на пошкодженій шкірі. Поряд з ураженням лише одного з перелічених вище органів зустрічаються одночасні або послідовні ураження кількох органів. Це комбіновані форми дифтерії.…

Збудником псевдотуберкульозу є Y. pseudotuberculosis. Епідеміологія. Джерела інфекції – гризуни (полівки, миші, щурі, зайці, кролики), а також коти, собаки, рогата худоба, свині, птахи (кури, індики, голуби), прісноводні риби, які заражаються один від одного в основному аліментарним шляхом. Важливою умовою підтримання епізоотичного процесу є здатність єрсиній до сапрофітного існування, що можна пояснити їх психрофільністю і високою…

Інфекційний мононуклеоз – захворювання, що викликається вірусом герпесу 4 типу – вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ). Етіологія Основна характеристика вірусу Епштейна-Барр: · В-лімфотропний ДНК-утримуючий вірус людини; · належить до родини вірусів герпесу ( Herpesviridae ); · входить до групи γ -герпесвірусів; · є вірусом герпесу людини 4 типу; · містить суперкапсид (зовнішня оболонка), нуклеокапсид, двоспіральну молекулу ДНК;…

Скарлатина – гостра інфекційна хвороба переважно дитячого віку, яка характеризується проявами загальної інтоксикації, підвищенням температури тіла, гострим тонзилітом (ангіною), регіонарним лімфаденітом, дрібнопапульозним висипанням та наступним пластинчастим лущенням. Етіологія. Збудник скарлатини – бета-гемолітичний стрептокок групи А. Стрептокок, що спричинює скарлатину, не відрізняється від стрептокока – збудника гострого тонзиліту, назофарингпу, бешихи, стрептодермії чи іншої нозологічної форми стрептококової…

За визначенням експертів ВООЗ випадком кору повинне вважатися будь-яке захворювання, яке супроводжується температурою, макуло-папульозним висипом, а також кашлем, ринітом чи кон’юнктивітом. Кір – це надзвичайно розповсюджене і контагіознезахворювання. Тільки у 2003 р. в світі було зареєстровано понад 30 млн.випадків кору, з яких біля 530 тис. завершилися летально. В Європейськомурегіоні у 2004 р. було зафіксовано понад…

  Герпеси – вірусні хвороби згрупи інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються висипкою на шкірі,слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців на гіперемійованій таінфільтрованій поверхні, що супроводжується свербінням, печією, болем.  Розрізняють як самостійні нозологічні форми звичайний герпес і оперізуючий герпес. Збудники їх належатьдо герпвірусів, що містять ДНК. Відомо два типи вірусів, які спричиняють звичайний герпес: ВЗГ-1, виділений з…

Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворювання, яка супроводжується підвищенням температури тіла таплямисто-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках. Етіологія. Збудник вітряної віспи — вірус, у навколишньому середовищі нестійкий. Встановлено ідентичність вірусів вітряної віспи та оперізуючого лишаю. Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з І—2-го дня інкубаційногоперіоду і до 9-го дня з…