1. Індивідуальна профілактика.
1.1. Використання 0,05 % водного розчину хлоргексидину біглюконату (пластмасові флакони по 100 мл)
Спосіб застосування для чоловіків:
а) випускають сечу і ретельно миють руки з милом;
б) статеві органи, промежину, прилеглі частини стегон теж ретельно миють теплою водою з милом і висушують;
в) названі ділянки протирають тампоном, просякнутим розчином хлоргексидину біглюконату;
г) у передню частину сечовипускального каналу (уретри) очною піпеткою вводять 1-2 мл цього розчину, затискають зовнішній отвір двома пальцями на 2-3 хвилини і відпускають, після цього не випускають сечі впродовж 2 год;
д) на оброблені ділянки накладають марлеві салфетки для захисту статевих органів від забрудненої білизни, яку в найближчий час змінюють.
2. Громадська профілактика
2.1. Широка санітарно-просвітня робота серед населення, передусім молоді: інформування про стан захворюваності у державі, області, районі, населеному пункті тощо; пояснення природи і причин цієї групи хвороб, шляхів передачі (зараження), можливих проявів і ускладнень, використання засобів індивідуальної профілактики тощо – шляхом індивідуальних чи групових бесід, лекцій, публікацій у пресі, виступів по радіо, телебаченню.
2.2. Проведення профілактичних оглядів так званих декретованих контингентів (працівників дитячих закладів, установ громадського харчування, працівників громадського транспорту тощо), які регламентуються відповідними інструкціями МОЗ.
2.3. Обстеження груп ризику (особи легкої поведінки, алкоголіки, наркомани, гомосексуалісти, волоцюги тощо).
2.4. Всебічне обстеження:
а) вагітних із постановкою реакції Вассермана у кожному триместрі;
б) донорів на предмет виявлення сифілісу і СНІДу;
в) серологічне обстеження стаціонарних хворих на предмет виявлення прихованого сифілісу;
г) урологічних та гінекологічних хворих із хронічними запальними процесами з метою виявлення цієї групи хвороб.
2.5. Своєчасне виявлення хворих, раціональне лікування, диспансерне спостереження за перехворілими з періодичним клінічним та лабораторним контролем.
2.6. Обстеження осіб, що були у статевому контакті або тісному побутовому контакті (малі діти) із хворими.
2.7. Облік хворих згідно встановлених правил, детальний систематичний аналіз захворюваності, її динаміки диспансерами та спеціалізованими кабінетами.
2.8. Збереження медичним персоналом лікарської таємниці щодо цього контингенту хворих, організація анонімного платного обстеження та лікування таких пацієнтів.
2.9. Профілактичні заходи щодо попередження алкоголізму, наркоманії, які створюють ґрунт для поширення цієї групи хвороб.
2.10. Законодавче забезпечення державних заходів боротьби з розповсюдженням цих хвороб.