Категорія: Психіатрія

Синдром раннього дитячого аутизму найчастіше проявляється у віці від 2-х до 4-х років, хоча окремі його ознаки спостерігаються і в більш ранньому віці. Синдром Каннера зустрічається нечасто, приблизно 2 випадки на 10000 дітей шкільного віку. Основним проявом синдрому є значна нестача чи повна відсутність у дітей потреби спілкуватися з оточуючими людьми, спокійна холодність чи байдужість до рідних, страх перед новим чи перед будь – якою зміною…

Розлади особистості (психопатії) – це аномальні, дисгармонійні варіанти розвитку особистості з переважним порушенням в емоційній і вольовій сферах при повному збереженні чи незначному ушкодженні інтелекту. В етіології і патогенезі психопатій відзначається взаємодія несприятливої спадковості, шкідливих дій зовнішніх чинників, які уражають головний мозок і порушують його функцію та несприятливих соціальних умов навчання і виховання в період формування…

Згідно нової Міжнародної класифікації хвороб (10-й перегляд), розумова відсталість (шифр F 7) поділяється на ступені вираженості: F 70 – легка розумова відсталість. F 71 – помірна розумова відсталість. F 72 – важка розумова відсталість. F 73 – глибока розумова відсталість. F 78-79 – інша не уточнена розумова відсталість.

Епілепсія – це прогредієнтне нервово-психічне захворювання, що виявляється нападами (судомними, сенсорними чи їхніми психічними еквівалентами) і специфічними змінами особистості (епілептичний характер та епілептичне недоумство). За даними світової статистики на епілепсію страждають 0,6-0,7% населення земної кулі, здебільшого чоловіки. Майже у 75% випадків захворювання починається у віці до 20 років. Етіологія та патогенез епілепсії . Етіологічні чинники епілепсії можна розділити на спадкові (підвищена судомна…

В основі афективних розладів закладено розлади настрою — гіпо- або гіпертимія. Головними ознаками депресивних розладів є такі: · стійке пригнічення настрою; · песимістичний спосіб мислення; · психомоторна загальмованість із зниженням загальної активності, “енергії”; · втрата здатності відчувати радість (ангедонія). Маніакальні стани головним чином характеризуються неадекватним піднесенням або роздратуванням, гіперактивністю, прискореним мисленням із ідеями переоцінки власної значущості, мовно-руховим збудженням.

Шизофренія (від гр. shcizo – розщеплюю, fren – душа) – це ендогенне прогредієнтне (процесуальне) психічне захворювання, котре зазвичай дебютує у молодому віці (15-30 років) і характеризується як негативними, дефіцітарними розладами – апатією,аутизмом, дисоціацією психічної діяльності, так і позитивними – маяченням, ілюзіями ігалюцинаціями, ефекторно-вольовими та депресивними симптомами. Поняття (термін) «шизофренія» запропонував швейцарський психіатр E . Bleuler (1911). Групу психозів, що об’єднуються цим поняттям,…

Екстремальними називаються ситуації, які небезпечні для життя, здоров’я і благополуччя значних груп населення, обумовлені стихійними лихами, катастрофами, аваріями, або застосуванням супротивником у випадку війни різних видів зброї, і викликають реакції організму і особистості, які знаходяться на межі патологічних порушень. Стихійні лиха і катастрофи – екстремальні ситуації, що виникають зазвичай зненацька, при яких створюється загроза не тільки нормальному існуванню…

В основі реактивних психозів лежить реакція особистості на психічні стресові ситуації. Розрізняють гострі реактивні психози, підгострі та затяжні. Етіологія – поліфакторна, розрізняють: біогенні чинники (стать, преморбідні та інтеркурентні захворювання), психологічні (конституційно-типологічні, екзогенно-психотравмівні), соціальні (мікро-, макросоціальні.). Патогенез складають ланки різного рівня: нейрохімічного (дисбаланс катехоламінів, вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів), патопсихологічного (виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який дана особистість не здатна залагодити) та ін. Загальні закономірності клінічних…

Неврози – це психогенно (конфліктногенно) обумовлені зворотні нервово-психічні розлади, які проявляються емоційною нестійкістю, психічною виснаженістю, порушенням загального самопочуття, що виникає внаслідок стрес ових життєвих ситуацій за відсутності психотичних проявів та усвідомлення своєї хвороби. Виділяютьтакі клінічні форми: 1) неврастенія; 2) істеричний невроз (дисоціативно-конверсійний розлад); 3) невроз нав’язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад); 4) депресивний нервоз; 5) іпохондричний невроз; 6) дисморфоорганічний невроз; 7)…

Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (МКХ-10) – досить значна група захворювань. Тривожно – фобічні розлади (F- 40) – група розладів, при яких тривога пов’язана з конкретними ситуаціями або об’єктами, що в даний момент не є небезпечними, але переживаються з почуттям страху або уникаються хворими. Клінічні діагностичні критерії: а) початок частішу в зрілому ранньому віці; б) частіше зустрічається у жінок;…