Відомо , що хромосоми однієї гомологічної ( схожої ) пари подібні між собою , але це справедливо не для всіх пар хромосом. При порівнянні хромосомних наборів нестатевих клітин жіночої і чоловічої статі в одній парі хромосом виявлені відмінності , хоч у однієї із статей і ці хромосоми однакові. Їх називають Х (ікс) хромосомами. У другої статі одна така сама Х-хромосома , а друга відрізняється за своєю будовою. Вона названа Y-хромосомою. Цю пару прийнято називати статевими хромосомами , а всі пари хромосом ідентичні у чоловічої і жіночої особин – ауто сомами. Статеві ( Х і Y ) хромосоми відрізняються не лише за морфологією , а і за інформацію яка міститься у них.
Сполучення статевих хромосом між собою визначає стать організму. Клітини жіночого організму містять дві Х-хромосоми (ХХ). Чоловічі клітини містять одну Х і одну Y-хромосоми (ХY).
Гаметою жіночого організму у людини є яйцеклітина. У процесі овогенезу ( утворення яйцеклітини ) яйцеклітина завжди містить Х-хромосому. Гаметою чоловічого організму є сперматозоїд , який утворюється в процесі сперматогенезу і може містити Х або Y-хромосому. Під час запліднення відбувається злиття жіночої яйцеклітини і чоловічого сперматозоїда. Відповідно Х-хромосома під час злиття об'єднується з іншою статевою хромосомою від сперматозоїда – або Х або Y. При злитті гамети ( яйцеклітина у жінок І сперматозоїд у чоловіків ) Х-хромосоми матері з гаметою з Х-хромосомою батька утворюється зигота (структура яка утворюється під час злиття гамет і дає початок новому організму) з двома Х-хромосомами (ХХ) , яка дає початок жіночому оргаізму. Якщо ж зливається гамета матері з Х-хромосомою з гаметою батька з Y-хромосомою , то утворюється зигота , яка містить одну Х і одну Y-хромосому (ХY) відповідно даючи початок чоловічому оранізму.
Моногенне успадкування
Моногенним називається такий тип успадкування, коли спадкова ознака контролюється одним геном. Досліджував закономірності моногенного успадкування видатний вчений Г. Мендель Він експериментально обґрунтував наявність одиниць спадковості (спадкових задатків, спадкових факторів) і описав їх важливі властивості -дискретність, стабільність, специфічність алельного стану.
Принципово нове, внесене Г. Менделем у вивчення успадкування, – це гібридологічний метод (гібрид – це сукупність). Аналізуючи результати моно- і дигібридного схрещувань гороху, він дійшов висновку, що:
1) розвиток спадкових ознак залежить від передачі нащадкам спадкових факторів;
2) спадкові одиниці, які контролюють розвиток окремої ознаки, – парні: один походить від батька, другий – від матері; у функціональному відношенні чинники мають властивості домінантної і рецесивної ознак; домінантна ознака – яка проявляє себе, рецесивна ознака – себе не проявляє в одинарній дозі;
3) спадкові фактори передаються в ряду поколінь, не втрачаючи своєї індивідуальності, тобто характеризуються сталістю;
4) в процесі утворення статевих клітин парні алельні( форми , стани) гени потрапляють у різні гамети (закон чистоти гамет); відновлення таких пар відбувається в результаті запліднення;
5) материнський і батьківський організми рівною мірою беруть участь у передачі своїх спадкових факторів нащадкам.
На цих принципах ґрунтуються правила (закони) успадкування, сформульовані Г. Менделем.
Менделюючі ознаки людини.
Загальні закони спадковості однакові для всіх живих істот. Для людини характерні відомі тини успадкування ознак: домінантний і рецесивний, аутосомний і зчеплений із статевими хромосомами. Відомо понад 100 видів метаболічних аномалій у людини, які успадковуються згідно з менделівською моногібридною схемою, наприклад, галактоземія, фенілкетонурія, різні форми гемоглобінопатії та інші.
Менделюючі ознаки людини – це ознаки, які підпорядковуються або успадковуються за закономірностями, встановленими Г. Менделем. Моногенні – це такі спадкові захворювання, які визначаються одним геном ,тобто коли прояв захворювання визначається взаємодією алельних генів, один з яких домінує над іншим.
их рослин, зокрема цитрусових.