Виявлення хворих.
Для більш повного виявлення хворих на черевний тиф, шигельоз, холери, а також з метою упорядкування та уніфікації діагностики бактеріологічному обстеженню підлягають:
- усі хворі з гострими кишковими захворюваннями невідомої етіології;
- хворі з діагнозом "харчове отруєння", "харчова токсикоінфекція", "сальмонельоз";
-
діти віком до 2-х років при поступленні в соматичні та інфекційні лікарні, незалежно від діагнозу при наявності в анамнезі за останні три тижні диcфункції кишечнику чи підвищення температури під час перебування в стаціонарі.
Виявлення бактеріоносіїв.
Виявлення бактеріоносіїв має певне епідеміологічне значення. Небезпеку можуть становити бактеріоносії, які працюють у дитячих дошкільних, дитячих лікувально-профілактичних закладах, зайнятих безпосереднім обслуговуванням і харчуванням дітей, молокопереробних підприємствах, дитячих молочних кухнях, пунктах забору грудного молока, а також зайняті приготуванням та реалізацією продукції на підприємствах громадського харчування та торгівлі.
Гострі бактеріоносії – особи, які перехворіли на черевний тиф, шигельоз, у яких продовжується виділення збудника до 6-х місяців після зникнення клінічних проявів.
Хронічні бактеріоносії – особи, які перехворіли на ці хвороби, виділяють мікроорганізми понад 6 місяців після одужання.
До транзиторних бактеріоносіїв відносяться особи, у яких відсутні ознаки хвороби, а кишкові палички виділяють одноразово з випорожнень. Бактеріологічному обстеженню з профілактичною метою підлягають особи, які вперше поступають на роботу в дитячі дошкільні та дитячі лікувально-профілактичні заклади, на харчові підприємства відповідно до вимог "Інструкції з проведення обов'язкових медичних обстежень осіб, що поступають на роботу і працюючих на харчових підприємствах, на спорудах водопостачання, у дитячих закладах тощо" № 352-61 від 06.02.61 р.
Виявлення бактеріоносіїв.
Обов'язковій реєстрації та обліку підлягають усі хворі на шигельоз, який підтверджений лабораторно, а також епідеміологічно (при групових захворюваннях з встановленим збудником). У лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладах облік хворих на сальмонельоз проводиться в журналі за формою 060/о "Журнал обліку інфекційних захворювань".
Проведення епідеміологічного обстеження.
При виникненні групових захворювань, що викликані шигелами, обстеження проводиться лікарем – епідеміологом, а при підозрі на аліментарний шлях передачі – разом з санітарним лікарем з гігієни харчування, при необхідності із залученням лікарів суміжних спеціальностей та державних ветеринарних лікарів. Враховуючи важливість встановлення шляхів і факторів передачі інфекції при сальмонельозах у дітей до 2-х років, епідеміологічне обстеження квартирних осередків також проводиться при наявності гострих кишкових захворювань у дітей ранньої вікової групи. В інших випадках необхідність його визначається епідеміологом.
Епідеміологічне обстеження має на меті:
- виявлення джерела інфекції;
- встановлення шляхів і факторів розповсюдження інфекції;
-
застосування заходів для ліквідації осередку.
При епідемічному обстеженні хворого чи бактеріоносія заповнюється карта епідеміологічного обстеження (ф. 357/о). Епідеміологічне обстеження починається з опитування хворого чи осіб, які його оточували (при захворюванні дитини опитують батьків чи тих, хто за нею доглядає) про час появи перших ознак захворювання, про продукти, які вживав потерпілий за останні дві доби до початку захворювання, про ступінь і характер відносин з тваринами (наявність хворих чи вимушено забитих тварин, птахів), а також про попереднє перебування дитини в стаціонарі і термін її виписки. При виникненні групових захворювань у колективах, що зв'язані спільним місцем харчування, аналізується меню – розкладка за останні 2-3 доби і проводиться обстеження харчоблока. Особливу увагу слід приділяти зв'язку захворювання з вживанням в їжу виробів з м'яса та м'ясних продуктів, субпродуктів, з м'яса домашніх птахів, яєць, яєчного порошку, меланжу, а також на умови їх зберігання, приготування та реалізації. Для встановлення факторів і шляхів передачі інфекції бактеріологічному дослідженню підлягають забрані з осередку підозрювані харчові продукти чи їх залишки (рештки, змиви з посуду, у якому зберігалась їжа, змиви з кухонного інвентарю, обладнання та предметів домашнього вжитку). У деяких випадках (осередок у лікарні чи ДДЗ) доцільно бактеріологічно досліджувати харчові суміші, розчини для пиття, ліки, що виготовлені в цій установі, змиви з медичного інвентарю чи обладнання. Кожне епідеміологічне обстеження домашніх осередків повинно супроводжуватися поясненням оточуючим необхідності дотримання правильного режиму приготування та зберігання їжі, дотримування правил гігієни, а також організацією необхідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
Заходи в осередку інфекції.
Госпіталізація хворих на шигельоз, бактеріоносіїв, проводиться за клінічними та епідеміологічними показами. Питання про залишення хворого вдома вирішується дільничним лікарем й узгоджується з лікарем епідеміологом. Обов'язковій госпіталізації підлягають робітники харчових підприємств та особи, що прирівняні до них. Виписка з лікарні робітників вказаних підприємств та установ після перенесеного шигельозу проводиться після повного клінічного одужання і одноразового бактеріологічного дослідження калу. Перше дослідження проводиться не раніше третього дня після закінчення етіотропного лікування. Декретований контингент обстежується дворазово. Реконвалесцентів після черевного тифу виписують після клінічного одужання, але не раніше 21 дня нормальної температури при 3-х негативних результатах досліджень випорожнень, сечі на черевнотифозні палички і одноразового дослідження порцій В і С, дуоденального вмісту. Реконвалесцентів після вірусного гепатиту А виписують на 21-го день від появи жовтяниці або на 28-30-й день від початку захворювання, після зникнення основних клінічних проявів і нормалізації показників функціональних проб, активності АлАТ. Результати бактеріологічного обстеження реконвалесцентів вказуються в обліковій формі "Виписка з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого" (ф. 027/о), яка передається в поліклініку за місцем проживання реконвалесцента. Особи, які не виділяють шигел, після виписки з лікарні, допускаються до роботи відразу, однак працівники харчових установ і особи, які прирівняні до них, повинні мати довідку про одужання та від'ємні результати бактеріологічного аналізу. У разі виділення шигел з випорожнень після повторного курсу лікування, реконвалесцентів декретованої групи тимчасово переводять на роботу, не зв'язану з виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією харчових продуктів. Осіб, у яких збудник виділяється протягом 3-х місяців, рішенням ЛКК переводять на роботу, не зв'язану з продуктами харчування, де вони не будуть становити епідемічної загрози. При встановленні бактеріоносійства більше 3-х місяців, ці особи, як хронічні бактеріоносії, усуваються від роботи за спеціальністю на термін не менше одного року. Після завершення цього терміну в них проводиться триразове дослідження випорожнень з інтервалом 1-2 доби. При отриманні негативних результатів після одного року спостереження ці особи розглядаються як хронічні бактеріоносії і усуваються від основної роботи за спеціальністю назавжди. Вони повинні бути на обліку в санепідстанції за місцем проживання. Діти, що відвідують ДДЗ (знаходяться в дитячих будинках) після перенесеного захворювання, підлягають клінічному спостереженню протягом 1 міс. з щоденним оглядом випорожнень. Діти – хронічні бактеріоносії в ДДЗ не допускаються. Діти, що відвідують загальноосвітні школи, в т.ч. школи – інтернати, у випадку встановлення бактеріоносійства після виписки з лікарні допускаються в колективи, але їм забороняється чергування на харчоблоках. Виявлені бактеріоносії підлягають додатковому обстеженню для уточнення характеру бактеріоносійства (гостре, хронічне, транзиторне). Їм проводиться впродовж двох тижнів 5 бактеріологічних досліджень випорожнень, два серологічних аналізи (визначення специфічних антитіл різної фізико-хімічної природи в реакції гемаглютинації) і одне бактеріологічне дослідження дуоденального вмісту (при холері, черевному тифі). При встановленні хронічного бактеріоносійства по відношенню до цих осіб проводяться такі ж заходи, як вказано вище. Встановлення діагнозу "транзиторне носійство" можливе з урахуванням даних лабораторного (негативні результати) і клінічного обстеження, такі особи допускаються до роботи без додаткового обстеження.
Заходи з попередження розповсюдження інфекції в дитячих лікарнях, відділеннях, палатах для новонароджених, дитячих будинках, ДДЗ. При виникненні внутрішньолікарняного зараження шигельозом хворі діти (і матері) переводяться в інфекційну лікарню, при групових зараженнях можлива тимчасова організація спеціального відділення на місці з залученням для обслуговування хворих інфекціоніста. Прийом нових дітей у цей заклад до купирування спалаху припиняється. При виявленні хворих на шигельоз у ДДЗ хворі діти госпіталізуються в інфекційний стаціонар. При підозрі на внутрішньолікарняне зараження з метою своєчасного виявлення безсимптомних носіїв, які можуть у наступному стати джерелом інфекції, необхідно провести бактеріологічне обстеження дітей, персоналу та матерів, що доглядають за дітьми (кратність обстеження визначається епідеміологом). При організації роботи дитячого відділення необхідно максимально обмежити переміщення дітей із палати в палату, а також по можливості обмежити число дітей, які знаходяться в цій палаті. Необхідно дотримуватися циклічності при заповненні палат. Персонал, що обслуговує хворих дітей, повинен бути закріпленим за відповідними відділеннями (постами, палатами, боксами). У відділенні підтримується суворий санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим: – ретельне миття рук персоналом після кожного сповивання дитини і догляду за нею, а також перед годуванням; – обов'язкове кип'ятіння сосок, дитячого посуду; – дезінфекційна обробка повивальних столів після кожного користування; – збір і зберігання використаної білизни в суворо визначеному місці в тарі, захищеній від мух, з обов'язковим розділенням потоків та місць зберігання чистої та використаної білизни; – прання білизни та пелюшок з обов'язковим кип'ятінням і прасуванням; – роздільне використання та зберігання прибирального інвентарю в палатах, коридорах, харчоблоках і туалетах; – обов'язкове вологе прибирання приміщень, палат, боксів і коридорів; – попередження залітання мух і проникнення гризунів у приміщення, та їх знищення. Особлива увага надається підтримуванню санітарно-гігієнічного режиму у відділеннях для новонароджених і недоношених дітей дитячих лікарень. Режим перебування дітей в цих закладах організується у відповідності з вимогами наказу МОЗ СРСР № 440 від 20 квітня 1983 р. "Про додаткові заходи з удосконалення медичної допомоги новонародженим дітям". В інфекційних лікарнях (відділеннях), а також при виникненні захворювань сальмонельозом в інших дитячих лікарнях, необхідно застосувати дезінфекційні заходи як при інших гострих кишкових інфекціях із звертанням уваги на:
- знезараження випорожнень хворих, ліжкової білизни, посуду;
- знезараження ванн, обмивних вод після туалету дітей;
- систематичне знезараження предметів догляду, підлоги у відділенні, прибирального інвентарю, рушників, щіток для миття рук тощо;
- після купирування внутрішньолікарняного спалаху і виписки всіх хворих, прийом нових хворих допускається лише після заключної дезінфекції та генерального прибирання.