Патогенез. Ключові патогенетичні аспекти гострого професійного отруєння нітро- та аміносполуками бензолу передбачають явища метгемоглобінутворення, сульфгемоглобінутворення, внутрішньосудинного гемолізу та появу в еритроцитах патогномонічних для цього отруєння тілець Гейнца-Ерліха.
При хронічному впливі підвищених концентрацій нітро- та аміноз'єднань бензолу переважно виникають токсичний гепатит, астено-вегетативний синдром, захворювання сечовивідних шляхів (цистіти, пієліти, рак сечового міхура), катаракта.
Клінічні симптоми. Розрізняють гострі отруєння і хронічні інтоксикації нітро-та аміносполуками бензолу. Гостре отруєння може бути легкого, середнього та важкого ступенів.
У разі легкого отруєння виникає акроціаноз губ, нігтьових пластинок пальців рук. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком. Хворих турбує загальна кволість, сонливість, головний біль. Вміст метгемоглобіну в крові не перевищує 15 % від загального гемоглобіну.
При отруєнні середнього ступеня симптоми інтоксикації виражені сильніше: дифузний ціаноз шкіри і слизових оболонок, інтенсивний головний біль, запаморочення, шум у вухах, миготіння перед очима, короткочасна втрата свідомості, зниження тонусу м'язів. Тони серця приглушені, тахікардія. Вміст метгемоглобіну досягає 30-40 %, кров набуває шоколадно-бурого кольору, в'язкість її підвищена, ШОЕ сповільнена.
При отруєнні нітробензолом і динітрохлорбензолом високий рівень метгемоглобіну тримається близько 4-6 днів, аніліном – 2-3 дні. Через 3-4 дні патологічні явища з боку центральної нервової системи слабшають, але можуть з'явитися деякі зміни периферичної нервової системи.
У разі важкої форми отруєння зміни з боку крові проходять три етапи: І- утворення метгемоглобіну і тілець Гейнца-Ерліха, які з'являються в крові на 2-5 день після інтоксикації, ІІ – гемоліз дегенеративно змінених еритроцитів (5-8днів) – клініка гемолітичної анемії (некон'югована гіпербілірубінемія), ІІІ – поновлення складу крові: ретикулоцитоз, збільшення кількості еритроцитів з базофільною зернистістю, підвищення вмісту гемоглобіну (3-4тижні).
При гострих отруєннях нітробензолом, аніліном можливий розвиток токсичного гепатиту (нудота, блювання, гепатомегалія, іктеричність склер, слизових оболонок).
Важкі гострі отруєння зустрічаються рідко, проте можуть спричинити втрату свідомості, кому. Вміст метгемоглобіну зростає до 60-70%.
Хронічні отруєння виникають у разі тривалого впливу підвищених концентрацій нітро – та амінопохідних бензолу у повітрі робочих приміщень. Патогномалічним є розвиток хронічного токсичного гепатиту, астеновегетативного синдрому, захворювань сечовивідних шляхів, кришталика.
Токсична анемія відноситься до розряду гемолітичних з незначним ретикулоцитозом, гіпохромією еритроцитів, збільшенням відсотку метгемоглобіну (5-7%), сульфгемоглобіну (до 1,5%), наявність тілець Гейнца – Ерліха.
Зміни лейкопоезу проявляються лейкоцитозом, який згодом змінюється на лейкопенію. Значно знижується киснева ємкість крові внаслідок зменшення здатності гемоглобіну зв'язувати кисень. Ураження центральної нервової системи проявляється астеновегетативним, неврастенічним, гіпоталамічним (діенцефальним) синдромами.
За умов підсилення фізіологічного гемолізу в крові підвищується вміст некон'югованого білірубіну, який має токсичні властивості. Проявами токсичного ураження печінки є диспептичний, больовий синдроми, гепатомегалія, спленомегалія, гіперспленізм, цитолітичний, холестатичний, мезенхімальнозапальний синдроми, ознаки печінково – клітинної недостатності. Характерними біохімічними маркерами є підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамаглутамілтрансферази, орнітинкарбамоїлтрансферази, фруктозо-6-фосфатальдолази, Д-сорбітол-6-фосфатдегідрогенази, вмісту бета-ліпопротеїнів, холестерину, некон'югованої фракції білірубіну в крові, зниження концентрації холестерину та білірубіну в жовчі.
Має місце розвиток гіпоацидного гастриту, коліту, панкреатиту, токсичної міокардіодистрофії, катаракти, геморагічні цистіти, пієліти, папіломи та злоякісні пухлини сечового міхура. Іноді є загроза виникнення алергічних захворювань – бронхіальної астми, дерматиту, екземи. Виявлено випадки зміни кольору шкіри і волосся у тих, хто тривалий час працює в контакті з тринітротолуолом (жовтий колір), аніліном (коричневий).
До плану обстеження хворого для верифікації діагнозу інтоксикації нітро- та аміносполуками бензолу необхідно включити: загальний клінічний аналіз крові та ретикулоцити, виявлення тілець Гейнца-Ерліха в еритроцитах, визначення осмотичної, пероксидної та механічної резистентності еритроцитів, біохімічне дослідження крові (печінкові проби, активність АСТ, АЛТ, орнітинкарбамоїлтрансферази, фруктозо-6-фосфатальдолази, сорбітдегідрогенази, сечовина, креатинін, протеїнограма, коагулограма, іонограма), загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, Зимницьким, рентгенографія ОГК, УЗД внутрішніх органів (печінки, селезінки, нирок), екскреторна урографія, цистоскопія з біопсією слизової оболонки сечового міхура, патоморфологічне дослідження печінки, слизової оболонки сечового міхура, ЕЕГ.
До плану диференційної діагностики доцільно внести жовтяниці різного походження, інтоксикації іншими метгемоглобінутворювачами, вірусний гепатит, цироз печінки, лептоспіроз, ГНН, гемолітичні анемії (аутоімунні, спадкові, тощо).
Лікування. Слід звернути увагу на загрозливі для життя невідкладні стани та ускладнення при гострому отруєнні нітро- та аміносполуками бензолу: параліч дихального центру, екзотоксичний шок, гостра серцево-легенева недостатність, гостра печінково-ниркова недостатність та принципи надання невідкладної допомоги при них (оксигенотерапія, ГБО, в/в введення метиленового синього, тіосульфату натрію). При високому ступені метгемоглобінемії (60-80%) та наявності прогресуючого внутрішньосудинного гемолізу необхідне обмінне переливання крові, гемодіаліз. Обов'язковим у лікуванні є призначення вітамінів групи В, Е, С, ліпотропних препаратів, гепатопротекторів.
Висока ефективність встановлена щодо препарату "Хромосмон" (10-30 мл 1% розчину метиленового синього в 25% розчині глюкози внутрівенно). Необхідне проведення основних дезінтоксикаційних заходів, еферентних методів (плазмоферезу, плазмосорбції, гемодіалізу), оксигенотерапії (ГБО). Важливим станом реабілітації хворих на хронічну інтоксикацію нітро – та амінопохідними бензолу є призначення гепатопротекторів, жовчогінних, усунення спричинення інтоксикацією розладів травлення і всмоктування в кишечнику.
Експертиза працездатності передбачає тимчасову її втрату, надання доплатного (до 2 міс.) лікарняного листка з переводом на іншу роботу, не пов'язану з контактом з нітро- та аміносполуками бензолу. При початкових проявах хронічної інтоксикації – раціональне працевлаштування. При зниженні або втраті працездатності хворих направляють на МСЕК для визначення групи інвалідності.