Миш'яковистий водень (арсин) – газ, що утворюється при дії технічних кислот на метали (олово, мідь, вісмут) і з'єднання, що містять миш'як. Він виділяється при паянні і протравлюванні металевих виробів кислотами, наповнені акумуляторних батарей на підводних човнах, при гальванізації. ГДК миш'яковистого водню – складає 0,3 мг/м3.
Патогенез. Це сильна гемолітична отрута, метгемоглобінутворювач. Гемоліз зумовлений: гальмуванням активності фермента каталази, внаслідок чого в еритроцитах накопичується велика кількість пероксиду водню; накопиченням в червонокрівцях речовин з гемолітичними властивостями (гідроксилази) та металевого миш'яку, який є тіоловою отрутою; виснаженням резервів глутіону еритроцитів, який є фактором захисту від гемолізу еритроцитів.
Клінічна картина. Клініка гострого отруєння зумовлена проявами гемолітичної анемії, ураженням паренхіматозних органів, нервової та серцево-судинної систем. Це супроводжується гіперкалійемією, підвищенням вмісту молочної кислоти в крові, ацидозом.
Розрізняють три ступені важкості гострого отруєння миш'яковистим воднем (легкий, середньої важкості, важкий).
При легкому ступені переважає загальна кволість, нездужання, турбують головний біль, нудота, біль в суглобах, субіктеричність склер та шкіри. Сеча з кольором "м'ясних помиїв", протеїнурія, висока питома вага.
При отруєннях середньої важкості виникає гіпертермія, лихоманка, інтенсивний біль в поперековій ділянці, жовтяниця з бронзовим відтінком, гепатомегалія, тахікардія, гіпотонія. В загальному аналізі крові – анемія, ретикулоцитоз, еритроцити з базофільною зернистістю. Біохімічний аналіз крові вказує на некон'юговану гіпербілірубінемію. Характерні гемоглобінурія, альбумінурія.
Важкий ступінь отруєння нагадує клініку гострої ниркової недостатності; гемолітичної жовтяниці. Іноді можливий летальний вихід внаслідок уремії.
Діагностика отруєнь миш'яковистим воднем ґрунтується на даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та характерній клініко – лабораторній симптоматиці: зниження кількості еритроцитів та гемоглобіну в одиниці об'єму крові, ретикулоцитоз, зниження осмотичної, пероксидної та механічної резистентності еритроцитів, гіпербілірубінемія за рахунок некон'югованої фракції білірубіну, зниження активності каталази та глутатіонредуктази еритроцитів; гемоглобінурія, протеїнурія. Діагностичне значення має виявлення миш'яку в біологічних рідинах.
Лікування: у перші години до розвитку гемолізу – кровопускання 300 мл крові, в/в введення 500 мл 10% розчину глюкози з аскорбіновою кислотою (300-500 мг) крапельно. Антидотна терапія передбачає підшкірне чи внутрішньом'язеве введення мекаптиду 1 мл 40% масляного розчину: в перший день три ін'єкції через кожні 4-5 год., на другий і третій день по дві ін'єкції через 8-12 год. Доцільне також в/м введення 5% розчину унітіолу (5-10 мл), або в/в 20-30 мл 30% розчину тіосульфату натрію. За умов розвитку гострої ниркової недостатності доцільне застосування методів екстракорпоральної детоксикації (еферентних методів): плазмаферез, плазмасорбція, гемодіаліз.
Експертиза працездатності при гострих гемолітичних отруєннях визначається важкістю перенесеної інтоксикації. При легких ступенях отруєння спостерігається відновлення працездатності після відповідного лікування. Ці особи можуть повернутися на попередню роботу. При важких формах отруєння, коли, не дивлячись на тривале лікування спостерігаються залишкові зміни інтоксикації (симптоми функціональної недостатності печінки, нирок, анемія), необхідно припинити подальший контакт з гемолітичною отрутою. На термін перекваліфікації можливе встановлення ІІІ групи інвалідності за професійним захворюванням.
Профілактика передбачає санітарно-технологічні заходи (контроль за вмістом AsH3 у повітрі робочої зони, герметизація виробничого процесу, загальна та місцева вентиляція, автоматизація виробничих операцій). Рекомендують не використовувати у виробництві кислоти та метали, що містять більше, ніж 0,02% миш'яку. При роботі в контакті з газом необхідно застосовувати респіратор, а при вмісті миш'яковистого водню у повітрі виробничих приміщень, що перевищує ГДК в 2 і більше раза – протигаз, в аварійних ситуаціях – спеціальні маски з подачею чистого повітря. Порядок проведення медичних оглядів дивись в розділі " Профілактика отруєнь нітро- та аміносполуками бензолу".