Гарячка Ебола – гостра вірусна висококонтагіозна конвенційна хвороба, характеризується тяжким перебігом, розвитком геморагічного синдрому, високою летальністю.
Історичні дані. У 1976 р. на півдні Судану і в Північному Заїрі спалахнула епідемія геморагічної гарячки з дуже високою летальністю: у Судані занедужало близько 300 чоловік, померло 151, у Заїрі занедужало 237, з яких померло 211 чоловік. Вірус був виділений у місцевості біля ріки Ебола в Заїрі, звідси назва – вірус і гарячка Ебола.
Етіологія. Збудник геморагічної гарячки Ебола (Ebolavirus) за своїми морфологічними властивостями не відрізняється від вірусу Марбурга, але має іншу антигенну структуру, належить до роду Marburg-virus, родини Filoviridae.
Епідеміологія. Резервуаром вірусу в природі вважаються гризуни, що живуть біля житла людини. Хвора людина становить високу небезпеку для оточуючих, особливо персоналу лікарень. Вірус у хворих знаходиться в крові, виділяється з випорожненнями, сечею впродовж 3 тижнів. Можлива передача інфекції при безпосередньому тісному і тривалому контакті з хворими через забруднені кров'ю і виділеннями руки, предмети догляду, недостатньо простерилізовані голки й інші інструменти. Сприйнятливість висока, однак діти заражаються рідше дорослих. Хвороба схильна до епідемічного поширення, хоча епідемії розвиваються відносно поступово з інтервалом між окремими випадками хвороби в кілька днів. Спалахи часто носять внутрішньогоспітальний характер з зараженням у першу чергу медичного персоналу, який обслуговує хворих.
Патогенез і патологічна анатомія гарячки Ебола в загальних рисах співпадають з такими при гарячці Ласса. Воротами інфекції є слизові оболонки респіраторного тракту і мікротравми шкіри. На місці вхідних воріт інфекції видимих змін не виникає. Характерна швидка генералізація процесу з розвитком загальної інтоксикації і тромбогеморагічного синдрому, однак в ендемічних районах можливий легкий і навіть безсимптомний перебіг інфекції.
Клініка. Інкубаційний період продовжується від 4 до 14 днів. У клінічній симптоматиці гарячка Ебола подібна до гарячок Ласса і, особливо, Марбург. Захворювання починається гостро, навіть раптово з підвищення температури до 38-39оС тривалістю до 5-7 днів, сильного головного болю, спочатку в лобній, а потім і в потиличній ділянках, артралгій, міалгій, болю в животі, діареї, а в наступні дні – і блювання, в результаті чого можливий розвиток дегідратації. Трохи пізніше з'являється сухий кашель і колючий біль у грудній клітці. Досить часто розвиваються розлади психіки: неадекватна поведінка, збудження, навіть агресивність. На 5-7-й день хвороби з'являється макулопапульозний (короподібний) висип, переважно на згинальних поверхнях передпліч і верхній частині гомілок та в нижній частині живота, після зникнення якого відмічається лущення шкіри.
Геморагічний синдром виявляється практично у всіх хворих у вигляді носових кровотеч, кривавої блювоти, маткових кровотеч, крововиливів у місцях ін'єкцій, у вагітних часто настає викидень. Гематурія зустрічається рідко.
При дослідженні крові відзначається нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.
Смерть настає, звичайно, на 2-му тижні хвороби на тлі кровотеч і шоку. Летальність перевищує 50%. При сприятливому перебігу одужання тривале з вираженим астенічним синдромом.
Діагноз. Розпізнавання ґрунтується на характерній клінічній симптоматиці, наведеній вище, й епідеміологічних даних (перебування в ендемічній місцевості, контакти з хворими та ін.). Специфічні лабораторні дослідження допускаються лише в спеціально обладнаних лабораторіях: виділення збудника з крові та його ідентифікація, виявлення специфічних антитіл у сироватці крові за допомогою непрямої реакції імунофлуоресценції (НРІФ). Забір матеріалу від хворого, його транспортування проводиться тільки працівниками спеціальних лабораторій з урахуванням відповідних вимог при роботі з особливо небезпечними інфекціями.
Диференціальний діагноз проводиться з кором, геморагічними гарячками Крим-Конго, Ласса, герпетичною ангіною та ін.
Кору властиві чітка циклічність перебігу з наявністю катарального періоду тривалістю 3-4 дні (поява та швидке прогресування риніту зі значними виділеннями з носа, спочатку слизистого, потім слизистогнійного характеру, ларинготрахеобронхіту з інтенсивним, часто малопродуктивним кашлем, охриплістю голосу, сухими хрипами над легенями, двостороннім кон'юнктивітом, склеритом, плямами Бельського-Філатова-Копліка – сірувато-білих крапчастих утворень на слизових оболонках щік на рівні корінних зубів, оточених червоним вінчиком, плямистої енантеми на слизовій м'якого і твердого піднебіння без явищ везикульозно-ерозивного стоматиту), наступною появою плямисто-папульозного висипу на шкірі, його чіткою етапністю, наростанням явищ інтоксикації, відсутність геморагічного синдрому та ураження шлунково-кишкового тракту, епідеміологічні дані (спілкування з хворими на кір за 10-14 днів до захворювання).
При геморагічній гарячці Ласса, на відміну від гярячки Ебола, нерідко має місце короткочасний (2-3 дні) період продрому, у розпал хвороби виражені явища виразково-некротичного стоматиту і фарингіту, генералізована лімфаденопатія, на тлі плямисто-папульозної екзантеми часом з'являються везикули, у тяжких випадках – набряки, асцит, гідроторакс, ниркова або нирково-печінкова недостатність. При дослідженні крові відмічають анемію, лейкоцитоз зі зсувом лейкоформули вліво, тромбоцитопенію.
Геморагічна Крим-Конго гарячка відрізняється трансммісивним механізмом передачі, раптовим початком з виражених явищ загальної інтоксикації, нерідко відмічається збудження, гіперемія обличчя, шиї, верхньої частини тіла, різка гіперемія слизової оболонки ротової порожнини при відсутності везикульозно-ерозивного стоматиту і фарингіту. ГККГ не властиві ураження органів дихання, шлунково-кишкового тракту, ниркова недостатність.
Герпетична ангіна, на відміну від гарячки Ебола, зустрічається переважно у маленьких дітей у вигляді обмежених спалахів і проявляється явищами загальної інтоксикації, ранньою появою на гіперемійованій слизовій оболонці ротоглотки дрібних папул, які швидко перетворюються в міхурці з серозною рідиною, а потім – у поверхневі ерозії, при цьому на мигдаликах міхурців завжди менше, ніж на піднебінних дужках і задній стінці глотки (патогномонічний симптом), а також іншими явищами ентеровірусної інфекції (міалгіями, менінгеальним синдромом, коро- або скарлатиноподібною екзантемою). Герпетичній ангіні не властивий геморагічний синдром, генералізована лімфаденопатія, тяжкий перебіг тощо.
Лікування. Хворі підлягають обов'язковій госпіталізації строком не менше 3-х тижнів у бокс Мельцера з виділенням окремого персоналу, використання ним захисної одежі, окремого інструментарію. Специфічна терапія не розроблена. Але, за даними літератури, певний терапевтичний ефект дає використання плазми або сироватки реконвалесцентів, реаферону, віразолу.
Лікування спрямовується на зменшення явищ інтоксикації, геморагічних проявів, усунення розладів гемодинаміки, боротьбу з шоком, дегідратацією та іншими розладами і проявами хвороби (див. лікування геморагічної гарячки Ласса).
Профілактика та протиепідемічні заходи. Гарячка Ебола, як і гарячка Ласса, відноситься до групи захворювань, які вимагають проведення протиепідемічних заходів, передбачених Міжнародними санітарними правилами. При виникненні випадку захворювання обов'язковим є негайна (протягом 24 годин) інформація штаб-квартири ВООЗ та сусідніх країн. Для транспортування хворих, по можливості, повинні використовуватися індивідуальні ізолятори. Хворий підлягає обов'язковій індивідуальній ізоляції в герметичний бокс типу Мельцера з відключеною витяжною вентиляцією. Медперсонал, який виділяється для надання допомоги хворому, повинен використовувати в роботі захисний одяг, респіратори, гумові рукавички та інші засоби. Обов'язкова ретельна поточна і заключна дезінфекція, стерилізація інструментарію тощо. За особами, які прибувають з ендемічних зон проводиться медичний нагляд впродовж 21 дня за місцем їх проживання. Особи, що безпосередньо спілкувалися з хворими на гарячку Ебола, підлягають ізоляції в герметичному приміщенні з відключеною витяжною вентиляцією та посиленому медичному спостереженню за ними строком на 21 день.
Специфічна профілактика не розроблена. Екстрена профілактика не проводиться.