Краснуха — гостре заразне захворювання, щоспричиняється фільтривним вірусом, характеризується дрібноплямистим висипом, незначними катаральними явищами та збільшенням лімфовузлів (особливо задньошийних і потиличних).
Етіологія. Збудник краснухи —РНК-вмісний вірус. Він належить до групи міксовірусів. Вірус термолабільний,швидко гине внаслідок висушування. в разі змін РН, під впливом УФО і звичайних дезінфікувальних речовин.
Епідеміологія. Джерелом інфекції є хвора людина, передача інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом під часконтакту з хворим. Хворий є заразним з 1-го дня захворювання до 5-го дня відпояви висипу. Хворі на природжену краснуху заразні більше (від кількох місяцівдо 1.5 року і більше). Сприйнятливість до краснухи достатньо висока, найчастішехворіють діти віком від 1 до 7 років, іноді хворіють і дорослі. Особливонебезпечна краснуха у вагітних. Захворювання в перші 3 міс вагітності єпричиною природженої краснухи плоду з розвитком різноманітної вродженої патології (катаракта, мікрофтальмія, вади серця тощо). Діти до 4 міс хворіють дуже рідко (природжений імунітет). Захворювання залишає після себе стійкий імунітет.
Найбільша кількість випадків краснухи зустрічається взимку та навесні.
Патогенез. Вірус краснухи потрапляє вкров через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, спричиняє ураженняшкіри, лімфовузлів та специфічні зміни крові. У сироватці з'являютьсявіруснейтралізуючі антитіла вже на 2—3-й день висипу, досягаючи максимальногорівня на 2—3-му тижні. Вірус також має тропізм до ембріональних тканин, щопояснює розвиток ембріопатій. Захворювання на краснуху вагітних жінок стає причиноюрозвитку природжених вад органа зору (на 4—10-му тижні), органа слуху (2—9-йтиждень). серцево-судинної системи (4—7-й тиждень).
Клініка. Інкубаційний період триває від 15 до 34 днів. Головним симптомом краснухи є висип, який з'являється на 1-2-мудні хвороби. Початкові симптоми — це в'ялість, незначні катаральні явища, підвищення температури тіла, іноді головний біль. Висип з'являється на обличчі, потім протягом кілька годин поширюється по тілу. Він найбільше локалізується на розгинальній поверхні кінцівок, навколо суглобів та на сідницях. Висип дрібноплямистий, блідо-рожевий, макулопапульозний, зникає протягом 2-3 днів пігментації та лущення не спостерігається.
Катаральні явища характеризуються незначним кон'юнктивітом, легкою гіперемією зіва, енантемоюна слизових оболонках ротової порожнини.
Патогномонічний симптом краснухи — збільшення периферичних лімфовузлів, особливо потиличних та задньошийних. Лімфовузли – збільшені, щільні, болісні під час пальпації. Збільшення вузлів починається до появи висипу, потім вони поступово зменшуються.
У крові відмічаються лейкопенія з лімфоцитозом, плазматичні клітини.
Доросліхворіють на краснуху тяжко. У них спостерігаються гарячка, головний біль, більу м'язах, значні катаральні явища, виражене збільшення лімфовузлів.
Ускладнення зустрічаються рідко у вигляді енцефаліту, енцефаломієліту. Енцефаліт виникає вперіод висипу чи після нього і характеризується підвищенням температури тіла,головним болем, менінгеальними ознаками, порушенням свідомості, корчами, геміпарезами. Летальність висока (до 60%).
Природжена краснуха. Патогенез уражень достатньо складний. Вірус краснухи уражує епітелій ворсин хоріона та ендотелій капілярів посліду і при цьому потрапляє в кровообіг плода. Це сприяє розвитку хронічної інфекції. Типовим для дії вірусу є пригнічення мітотичної активностіклітин, що призводить до повільного росту клітинних популяцій і перешкоджає нормальному розвитку органів.
Ураження плодав різні терміни вагітності сприяє виникненню різних вад розвитку відповідно дотого, який орган розвивається на той час, а також появі хронічної інфекції.Клінічні прояви хвороби пов'язані з видом і тяжкістю ураження різноманітних органів та систем. Найчастіше реєструються аномалії розвитку очей (катаракта),вади серця та глухота. Нерідко виникають ураження ЦНС із розумовою відсталістю, зустрічається мікроцефалія, гідроцефалія, паралічі кінцівок, гіперкінези. Маса тіла новонародженого низька. Деякі ураження виявляються пізніше: дефект слуху, ретинопатія, природжена глаукома, вадисерця. Перебіг уражень мозку нерідко нагадує хронічний менінгоенцефаліт: сонливість, млявість, іноді збудження, корчі з подальшим формуванняммікроцефалії.
Рідше виявляють тромбоцитопенію з геморагічними проявами, гемолітичну анемію, гепатит із жовтяницею, інтерстиціальну пневмонію, ураження кісток кінцівок та черепа. Вражається також сечостатева, травна та дихальна системи.
Діагностика. Діагноз краснухи основанийна клінічних проявах (типовий висип на шкірі, незначні катаральні прояви,збільшення лімфовузлів та зміни крові). Можливо також виділення вірусу краснухизі змиву з носогорла, серологічна діагностика (РПГА) – виявлення зростання титру антитіл у 4 рази під час дослідження парних сироваток з інтервалом 10 – 14 днів.
Диференціальну діагностику краснухинеобхідно проводити з мітигованим кором, ентеровірусною екзантемою, лікарською екзантемою. За мітигованого кору виявляють наявність контакту з хворим накір, введення γ-глобуліну, характер та розвиток висипу (поява на 3-4-й день хвороби, етапність, пігментація), серологічне дослідження на зростання титрукорових антитіл. За медикаментозної екзантеми та сироваткової хвороби під часанамнезу виявляють дані про вживання препаратів, відсутність симптомівінтоксикації.
Лікування. Специфічна терапія краснухивідсутня. Призначають симптоматичні препарати. Хворим на енцефаліт призначаютьгормони, інтерферон та його рекомбінанті препарати, дезінтоксикаційну тадегідратаційну терапію, симптоматичні засоби.
Прогноз сприятливий за відсутності ускладнень.
Профілактика. Госпіталізація хворих необов'язкова. Хворого треба ізолювати на 5 днів з часу появи висипу.Дезінфекційні заходи зайві. Для дітей, які були в контакті з хворим, ізоляціяне потрібна. але на групу дитячого закладу накладається карантин на 21 день.Госпіталізацію проводять у разі тяжкого перебігу хвороби та розвиткуускладнень. У вагітних жінок за наявності контакту з хворим на краснухупроводять серологічне дослідження на зростання титру краснушних антитіл.Підтвердження діагнозу краснухи у вагітної в перші 12 тиж вагітності єабсолютним показанням до аборту.
Використання імуноглобуліну у вагітних для профілактики краснухи не дає ефекту.
Розроблено активну імунізацію краснухи (жива краснушна вакцина).
Планову вакцинацію проводять дітям віком у 12 міс. Ревакцинація здійснюється дівчатам увіці 14—15 років.