Піодерміти (від грецького pyon – гній, derma – шкіра) – група гнійно-запальних захворювань шкіри, зумовлених піококами. Етіологія. Збудниками піодермітів є патогенні та умовно патогенні мікроорганізми: стафілококи стрептококи синьогнійна паличка кишкова паличка вульгарний протей корінебактерії та ін. Розвиток піодермітів відбувається внаслідок: попадання піококів на шкіру із зовнішнього середовища (екзогенна інфекція); активації мікробної автофлори, що знаходиться на…
Місяць: Травень 2012
Демодикоз
Етіологія: Кліщ вугревої залозниці ( Demodex folliculorum ) Патогенез: Екзогенні фактори, що сприяють інвазії: сезонність (весняно-літній період) дія високих температур сонячна інсоляція недостатнє очищення шкіри надмірне нанесення макіяжу
Педикульоз (вошивість)
Етіологія: Головна воша Платяна (одежна) воша Лобкова воша Епідеміологія: Шляхи зараження: Прямий (безпосередньо від хворої людини до здорової) Непрямий – через шапки, гребінці, одяг, постільну білизну
Короста
Етіологія: Коростяний кліщ (Sarcoptes scabiei hominis) Епідеміологія: Шляхи зараження: Прямий (переважає) – статевий контакт, перебування на одному ліжку, догляд за хворими, масаж, постільна білизна. Непрямий – одяг, рукавички, рушники, мочалки. Клінічні прояви: Скарги: свербіж, який турбує переважно у вечірній та нічний час Локалізація висипки: – кисті – живіт – зап’ястя – сідниці – передпліччя –…
Елементи шкірної висипки
Морфологічні елементи висипки: Первинні – виникають на незміненій шкірі Вторинні – наслідок вирішення (еволюції) первинних Поверхневі – в епідермісі і сосочковому шарі дерми (вирішуються безслідно) Глибокі – в сітчастому шарі дерми і гіподермі (залишають косметичні дефекти – рубці, атрофію) Запальні, незапальні Вроджені, набуті Мономорфні (первинні елементи одного типу) Поліморфні (первинні елементи різних типів)
Будова шкіри
Шкіра – це зовнішній покрив людського тіла і має складну будову. Її загальна площа – 1,5-2 м2, вага – у середньому 4 кг, що становить 4-9 % від загальної маси тіла. Товщина шкіри різна на різних ділянках і коливається в межах 0,5-4 мм. Під мікроскопом розрізняють три шари шкіри: епідерміс, дерму (власне шкіру) та підшкірну…
Рак сечового міхура
Захворювання на рак сечового міхура продовжує невпинно зростати. В Україні на сьогоднішній день на обліку перебуває 24 тис. хворих і прогнозується збільшення захворюваності у 1,4 рази, а смертності – у 2,8 рази. РСМ у структурі онкологічних захворювань займає 6 місце. Для раку сечового міхура характерне наростання захворюваності з віком: пухлини майже не виявляються у людей…
Рак сечоводу
Хворі з первинними пухлинами сечоводу зустрічаються у 1 відсоткові випадкiв. Захворювання спостерiгається головним чином у осiб 40–60 рокiв, переважно у чоловiкiв. Етіологія. Мало вивчена. На розвиток і появу первинного раку сечоводу, який за гістологічною будовою такий як і пухлини сечового міхура впливають ті самі чинники. Серед факторiв, що пiдвищують схильнiсть до розвитку, певну роль вiдiграють…
Рак нирки
Пухлини нирки стали описувати в літературі близько 150 років тому. Одним з перших у 1826 р. про них повідомив K?nig, що описав двох хворих з «медулярною саркомою» нирки, потім у 1883 р. Grawitz, після чого ці пухлини стали називати його ім’ям. У 1921 р. пухлини нирки одержали назву «гіпернефрома», пізніше – гіпернефроїдний рак. У 1964…
Гострі геморагічні захворювання у дітей
Геморагічні діатези – це група захворювань, загальною рисою яких є підвищена схильність до кровоточивості. Механізм гемостазу багатокомпонентний і включає: реакцію кровоносних судин, участь тромбоцитарних факторів та каскад взаємодії циркулюючих специфічних факторів згортання крові (судинна, тромбоцитарна та коагуляційна ланки). Відповідно до можливого враження однієї з вказаних ланок гемостазу умовно виділяють такі прояви геморагічних діатезів: вазопатії, тромбоцитопенії…