Категорія: Кардіологія

ІХС, в тому числі інфаркт міокарда, в даний час є найбільш частим чинником ХСН. Ризик виникнення серцевої недостатності при стенокардії в 2-3 рази, а при перенесеному інфаркті міокарда в 4-5 разів вище, ніж за їх відсутності.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. За статистичними даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні у 2003 році зареєстровано понад 9,8 млн. людей з АГ, що становить 24,3% дорослого населення. Однак все ще зберігаються певні розбіжності між даними офіційної статистики і результатами епідеміологічних досліджень, які показують, що частина хворих з підвищеним артеріальним тиском…

Легеневе серце – це патологічний стан, що обумовлений гіпертензією малого кола кровообігу та характеризується гіпертрофією правого шлуночка. Основною причиною розвитку гострого легеневого серця є тромбоемболія легеневої артерії.  Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – оклюзія стовбура, великих і дрібних гілок легеневої артерії тромбом (емболом), що утворився у венозній системі, правому шлуночку чи правому передсерді серця, або іншим матеріалом, що потрпапив у судини системи…

Рестриктивна КМП (РКМП) є найрідшою формою КМП. РКМП – це захворювання міокарда, яке характеризуюється порушенням скоротливої функції серцевого м'яза, погіршенням розслаблення його стінок. Вона існує як самостійне захворювання, і може діагностуватись при ураженні серця при деяких захворюваннях. Це ендоміокардіальний фіброз, хвороба Лефлера, амілоїдоз, фіброеластоз, гемохроматоз, саркоідоз. При РКМП виникає різке потовщення ендокарда, заміна еластичної тканини…

Міокардит – ушкодження м'яза серця запального характеру, обумовлена безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми під впливом інфекції, паразитарної або протозойної інвазії, хімічних і фізичних факторів, що виникає при алергійних, аутоімунних захворюваннях і трансплантації серця. Етіологія міокардиту дуже різноманітна. Причиною розвитку міокардиту можуть бути: бактерії, рикетсії, спірохети, найпростіші, гриби, паразитарні інфекції, метазойні захворювання серця, дефіцитні стани,…

Гострий інфаркт міокарда визначають за клінічними, електрокардіографічними, біохімічними і патоморфологічними характеристиками. Визнано, що термін «інфаркт міокарда» відображає смерть кардіоміоцитів, спричинену тривалим збереженням ішемії. На електрокардіограмі (ЕКГ) можна виявити ознаки ішемії міокарда – зміни ST і T, а також ознаки некрозу міокарда, зокрема конфігурації комплексу QRS. ГІМ, який формується (evolving), діагностують у пацієнтів з відповідними клінічними…