Усі зміни, що відбуваються в природі, є взаємопов’яза ними і взаємозумовленими. Мінливість певної ознаки як наслідок зміни інших параметрів, у свою чергу, зумовлює мінливість інших ознак. Проте вказана залежність в окремих ситуаціях проявляється по-різному. Функціональний зв’язок часто є при вивченні хімічних і фізичних явищ (за кон Бойля-Маріотта), у математиці, геометрії (зміна радіуса на певну величину призведе до зміни довжини ко ла також на певну фіксовану величину).
У медико-біологічних дослідженнях залежність між окремими параметрами не має функціонального зв’яз ку. При зміні однієї ознаки неможливо абсолютно спрогнозувати величину, на яку зміняться інші. Прик ладом такого кореляційного зв’язку є залежність ваги і зросту дітей, тяжкості патології і термінів лікування, концентрації шкідливих речовин у робочій зоні і рівня захворюваності працівників, числа еритроцитів і вмісту гемоглобіну та ін.
Визначення характеру зв’язку між певними парамет рами проводять шляхом розрахунку коефіцієнта коре ляції, який залежно від його характеру і форми представ лення даних може бути розрахований різними методами.
Направленість зв’язку— визначається за знаком коефіцієнта кореляції
Прямий зв’язок (позитивний) — динаміка параметрів є однонаправ- леною — збільшення одного пара метра обумовлює збільшення іншо го (зростання екологічного наван таження обумовлює зростання рівня захворюваності населення)
Зворотний зв’язок (негативний, від’ємний) — динаміка параметрів є різнонаправленою — збільшення одного параметра зумовлює змен шення іншого (при збільшенні віку дітей спотерігається зниження рівня захворюваності)
Сила зв’язку:
Слабка
г = 0,01-0,29
Середня
г = 0,30-0,69
Сильна
г = 0,70-0,99
Коефіцієнт парної кореляції відображає характер зв’язку двох ознак. Він може бути розрахованим при зіставленні двох рядів у вигляді рангового коефіцієнта кореляції (р) і лінійного коефіцієнта кореляції (г).
кореляційна залежність відрізняється за направ леністю, силою та формою зв’язку (табл. 26).
Направленість зв’язку визначається за алгебраїчним знаком коефіцієнта кореляції, сила зв’язку — за абсо лютним значенням коефіцієнта кореляції. Якщо г = 0, можна говорити про відсутність зв’язку, а при г = 1 — про функціональний зв’язок між досліджуваними чин никами.
Ранговий коефіцієнт кореляції (Спірмена) належить до непараметричних критеріїв оцінювання взаємозв’яз ку. Він базується на визначенні рангу кожного значення ряду.