Категорія: Дерматовенерологія

1. Індивідуальна профілактика. 1.1. Використання 0,05 % водного розчину хлоргексидину біглюконату (пластмасові флакони по 100 мл) Спосіб застосування для чоловіків:

Збудник – Mikoplasma hominis тип І, рідше – тип ІІ. Захворювання, що викликаються мікоплазмою: У жінок:                                      У чоловіків: – вульвовагініт                            – везикуліт – цервіцит                                   – простатит – аднексит                                   – баланопостит – оофорит                                    – парауретрит – цистит                                       – епідидиміт – бартолініт                                  – періорхіт – сальпінгіт

Етіологія: дріжджоподібні гриби роду Candida – С.albicans, C.krusei, C.tropicalis, C.pseudotropicalis, C.stellatoidea, C.parapsilosis, а також гриби роду Torulopsis (Torulopsis glabrata)- умовно патогенні мікроорганізми (патогенність визначається станом макроорганізму) – одноклітинні мікроорганізми, утворюють псевдоміцелій (із тонких клітин ® бластоспори), 3 серогрупи: А, В, С – аероби – оптимальним є лужне середовище – рН 6,0 – 6,5 – при…

Етіологія – одноклітинний організм із типу найпростіших (Protozoa), класу джгутикових, роду Трихомонад. У людини: 1) Тrichomonas tenax – в порожнині рота 2) Т.hominis – в травному тракті (сліпій кишці) 3) Т.vaginalis (патогеннна) – в сечостатевих органах Джерело зараження – хвора людина (20-45 років, у дівчаток – 2-17%) Шляхи зараження: – статевий – побутовий (зрідка) –…

Етіологія – гарднерела – Gardnerella vaginalis (раніше Haemophilus vaginalis). – дрібна нерухома грамнегативна паличка (зустрічаються й грамваріабельні штами) – факультативний анаероб – умовно патогенна – зумовлює патологію тільки за певних умов і часто в асоціації з іншими мікроорганізмами (часто – також анаеробами: пептококи, еубактерії, біфідобактерії, кількість яких при гарднерельозі збільшується) – моноінфекція – в 70%…

Етіологія. Chlamydia trachomatis – самостійний порядок Chlamydiales, включає одне сім. Chlamydiaceae, один рід Chlamydia, два види: Ch. trachomatis і Ch. psittaci. До виду Ch. trachomatis – патогенні для людини збудники: – трахоми, – уроокулосиновіальних інфекцій, – лімфогранулематозу пахового, – збудник мишачої пневмонії.

Гонорея: – друга венерична (інфекційна) хвороба – передається переважно статевим шляхом – уражає слизові з циліндричним епітелієм Етіологія і патогенез. Збудник – гонокок (Нейсер, 1879 р.) – грамнегативні (інші диплококів грампозитивні) – уражає слизові з циліндричним епітелієм: – уретра – цервікальний канал

Класифікація вродженого сифілісу: 1. Сифіліс плаценти і пуповини. 2. Сифіліс плоду: 2.1. Сифіліс плоду першої половини вагітності; 2.2. Сифіліс плоду другої половини вагітності; 3. Природжений сифіліс ранній (до 2-х років): 3.1. Природжений сифіліс дітей грудного віку (до 1 року). 3.2. Природжений сифіліс раннього дитячого віку (1-2 роки).

Сифіліс – це хронічне венеричне захворювання з циклічним хвилеподібним перебігом, при якому уражаються шкіра, слизові оболонки, а також внутрішні органи і тканини і яке може передаватися потомству. Етіологія та епідеміологія сифілісу. Збудником сифілісу є бліда трепонема, яку відкрили Шаудін і Гофман в 1905 році. Бліда трепонема це: тканинний паразит, який поза організмом швидко гине, також…

Класифікація (В.М.Мордовцева, М.І.Шаповала, 1995): І. Туберкульоз шкіри у раніше неінфікованих осіб: · Первинний афект (первинний комплекс) · Міліарний туберкульоз · Коліквативний туберкульоз (первинна гематогенна скрофулодерма) · Первинний афект на місці щеплення БЦЖ. Первинний афект (екзогенно; туб. проби негативні). Міліарний і коліквативний туберкульоз шкіри – (гематогенно; туб.проби негативні; виявляють мікобактерії).