Етіологія – одноклітинний організм із типу найпростіших (Protozoa), класу джгутикових, роду Трихомонад.
У людини:
1) Тrichomonas tenax – в порожнині рота
2) Т.hominis – в травному тракті (сліпій кишці)
3) Т.vaginalis
(патогеннна) – в сечостатевих органах
Джерело зараження – хвора людина (20-45 років, у дівчаток – 2-17%)
Шляхи зараження: – статевий
– побутовий (зрідка) – нестійка!
– при пологах
Шляхи поширення:
1) по продовженню
2) лімфогенний
Патогенез: – інтенсивність інфікування
– рН піхви (в нормі – 4,5; для трихомонад > 5,0 ¬ зменшення або відсутність ацидофільних лактобактерій ¬ фагоцитоз або руйнування трихомонадами). У дітей лужна рН.
– стан слизових оболонок піхви
– гормональний фон (естрогенів – швидке розмноження)
– для життєдіяльності Т. потрібне залізо (загострення трихомоніазу після mensis)
– секрет Т. руйнує Ig G, Ig M, Ig A
– виділяють велику кількість розчинних антигенів ® вторинний імунодефіцит
Локалізація: у жінок – піхва, уретра; у чоловіків – передміхурова залоза, сім’яні міхурці, уретра.
Зрідка – мигдалики, кон’юнктива, пряма кишка, легені у новонароджених
У 75% – в асоціації з гонококами, хламідіями, Candida, мікоплазмами
Інкубаційний період – 10 днів (5 – 14 днів; < , > до 60 днів)
Перебіг – переважно малосимптомний (зрідка гострий)
Класифікація: трихомоніаз свіжий (до 2 міс)
– гострий – підгострий
трихомоніаз хронічний (більше 2 міс).
аcимптомний (трихомонадоносійство) –
(епідеміологічно небезпечне!)
Клініка:
У чоловіків: уретрит, простатит, епідидиміт, цистит
У жінок:
кольпіт, вульвіт, цервіцит, ендоцервіцит, уретрит
(інколи у вигляді ерозій і виразок як при твердому шанкері)
Трихомонадний уретрит (перебіг переважно торпідний або підгострий, зрідка – гострий)
Свіжий: – гнійні виділення із сечівника білуватого
(жовтувато-зеленого кольору чи слизисто-гнійні)
– свербіж, печіння, інколи – біль
– через 7-10 днів виділення зменшуються – в’ялий перебіг.
Хронічний: мізерні гнійні, частіше слизисто-гнійні виділення
– неприємні відчуття (свербіж) у сечівнику.
Ускладнення: простатит, епідидиміт, куперит,
– статеві розлади (передчасна еякуляція, в’яла ерекція тощо).
У жінок: переважно кольпіт (вагініт) і уретрит, рідше – ендоцервіцит.
Гострий кольпіт: – свербіж зовнішніх статевих органів,
– різкий біль під час сечовипускання;
– значні гнійні виділення
(пінисті) з неприємним запахом,
– слизова піхви гіперемійована, покрита виділеннями, дрібними ерозіями, легко кровоточить.
Торпідний кольпіт: – незначні виділення білуватого кольору,
– періодичний свербіж статевих органів.
Хронічний кольпіт: – помірна гіперемія малих губ і піхви,
– рідкі жовті, часто пінисті виділення.
– плямистий, зернистий (фолікулярний) та ерозивний кольпіт.
Трихомонадний ендоцеорвіцит і бартолініт – вторинні!
Трихомонадні ураження матки й придатків – дуже рідко.
Лабораторна діагностика:
У чоловіків: зішкріб і змиви із сечівника, осад сечі
у жінок – виділення із каналу шийки матки, сечівника та заднього склепіння піхви, у дівчаток – матеріал із піхви.
1. Мікроскопічні методи: дослідження нативних препаратів (у роздавленій або висячій краплі), забарвлених метиленовим синім, за Грамом, за Романовським-Гімзе).
2. Культуральне дослідження
3. Імунна діагностика
Лікування – одночасно лікують обох статевих партнерів.
- Протитрихомонадні засоби: метронідазол (трихопол, флагіл, кліон), тинідазол (фазіжин), тиберал, трихофуран (фуразолідон), бутоконазол, гіналгін
- При торпідних, хронічних і ускладнених формах + неспецифічна імунотерапія + місцеве лікування (розчин метронідазолу, флагіл, нітазол, кліон D, гібітан, мірамістин, осарсол, цидипол).
- Вакцини: Solco Trichovac (для жінок)
- Uro-Vaxom (для чоловіків)
Лікування вагітних – тільки в третьому триместрі!