Гарднерельоз

Етіологія – гарднерела – Gardnerella vaginalis
(раніше Haemophilus vaginalis).

– дрібна нерухома грамнегативна паличка (зустрічаються й грамваріабельні штами)

– факультативний анаероб

умовно патогенна – зумовлює патологію тільки за певних умов і часто в асоціації з іншими мікроорганізмами (часто – також анаеробами: пептококи, еубактерії, біфідобактерії, кількість яких при гарднерельозі збільшується)

моноінфекція – в 70%

змішана – в 30%

– інфекція, спричинена гарднерелами, контагіозна.


Шляхи зараження:

статевий (частіше у жінок, що часто змінюють статевих партнерів, застосовують внутрішньо-маткові спіралі, після абортів)

висхідний, вертикальний (при пологах)

внутрішньоутробний

Епідеміологія:

Gardnerella vaginalis виділяється у 60% 95% – за О.Л.Івановим) жінок з запальними захворюваннями сечостатевих органів (у кожної другої – без клінічних ознак захворювання).

– У 2,5 до 3,5% чоловіків з негонококовими уретритами.

– У 30% – змішане інфікування (з хламідіями, мікоплазмами (уреаплазмами), гонококами, найпростішими (трихомонадами), Candida й анаеробами.

Локалізація:

у жінок:

– піхва

– шийка матки

– уретра

– зрідка – порожнина матки

у чоловіків (зрідка):

– уретра

– передміхурова залоза

Прояв інфекції – бактеріальний вагіноз – стан, при якому розвивається дисбаланс бактеріальної флори піхви.

Гарднерельоз – поверхнева інфекція піхви

– має неспецифічний характер

– помірна запальна реакція або її відсутність

Інкубаційний період – 7 – 10 днів (від 5 днів до 5 тижнів)

Клініка:

· Скарги на виділення, свербіж, печію

· У жінок: вагініт (кольпіт), цервіцит, ендоцервіцит, зрідка – сальпінгіт

  У чоловіків: уретрит (часто торпідний), простатит

Вагініти, зумовлені гарднерелами – найбільш часті вагініти бактеріальної природи.

· Слизова піхви, шийки матки і губок уретри гіперемійована

· Виділення у просвіті піхви (у випадку гострого перебігу):

– значні

– біло-сірого кольору

– гомогенні

– густі, накопичуються в складках піхви і при виході

· Виділення з каналу шийки матки – незначні

· Виділення з уретри (при масажі) – незначні

· Виділення у випадку підгострого перебігу

· помірні

· водянисті, сіруватого кольору

· Виділення з неприємним “рибним” запахом – внаслідок розпаду синтезованих гарднерелами амінів (триметиламін, путресцин, кадаверин) анаеробними бактеріями, які активно розмножуються за умов гарднерельозного вагініту.

· При свіжому торпідному чи хронічному перебігу – запах незначний або відсутній

Лабораторні критерії діагнозу:

· виявлення антигену Gardnerella vaginalis в клінічних зразках (методом реакції непрямої імунофлуоресценції – РНІФ), або

· виявлення нуклеїнової кислоти збудника (методом полімеразної ланцюгової реакції – ПЛР), або

· визначення ключових клітин анаеробної мікрофлори в нативних препаратах, або

· пофарбованих за Грамом;

· зміщення рН піхвового вмісту в лужний бік (від 4,5-5,0 до 6,5-7,0);

· позитивний результат амінотесту (при додаванні 10% КОН до секрету вагіни – “рибний” запах).

Ключові клітини ( M . Bilbo et al ., 1974) – плоскі епітеліальні клітини піхви, до поверхні яких прикріплені гарднерели (вигляд посипаних перцем клітин) – патогномонічна ознака гарднерельозу

У пофарбованих мазках:

– окремі розсіяні лейкоцити (чи відсутність лейкоцитів)

– значна кількість дрібних, частіше грамнегативних, рідше – грампозитивних палочок, які розташовані на епітеліальних клітинах

– відсутність лактобактерій

– цитоліз

Культуральний метод (засів на кров’яний агар в безкисневому середовищі):

– колонії дрібні (0,5 мм – 2мм) – огляд в лупу!

– випуклі

– прозорі з сіруватим нашаруванням

– з ділянками гемолізу

Лікування гарднерельозу:

метронідазол (або його аналоги) – по 0,5 г 2-3 рази на добу впродовж 7 діб.

– Тинідазол – 2 г одноразово 2 дні, на 3 і 4-й дні – по 0,5 г х2 р.

кліндаміцин – по 0,3-0,6 г х 4 рази на добу впродовж 5-7 днів (2% вагінальний крем “Далацин”).

– І.І.Мавров – ампіцилін, тетрацикліни, макроліди

– При резистентних випадках – метронідазол + еитроміцин або ампіцилін

Цифран СТ

Заноцин (препарат офлоксацину)

Орнізол (з групи 5-нітроімідазолів)

Вагітним – ампіцилін, макроліди в звичайних дозах

– хелікоцин (амоксициліну 750 мг і метронідазолу 500 мг) – 1 табл. амоксициліну + одночасно 1 табл. метронідазолу 3 рази на день впродовж 6 днів.

– Місцево: далацин, кліон D ,
мікожинакс

При свіжому торпідному і хронічному перебігу + імунотерапія

Лікувати необхідно обох статевих партнерів!

Exit mobile version