Етіологія. Chlamydia trachomatis – самостійний порядок Chlamydiales, включає одне сім. Chlamydiaceae, один рід Chlamydia, два види: Ch. trachomatis і Ch. psittaci.
До виду Ch. trachomatis – патогенні для людини збудники:
– трахоми,
– уроокулосиновіальних інфекцій,
– лімфогранулематозу пахового,
– збудник мишачої пневмонії.
Chlamydia trachomatis:
– нерухомі, кокоподібні, грамнегативні мікроорганізми
– облігатні внутрішньоклітинні енергетичні паразити
– на відміну від вірусів, містять і ДНК, і РНК.
– Бактеріоподібні характеристики:
– наявність клітинної стінки,
– вміст ДНК і РНК,
– ензимна активність,
– чутливість до антибіотиків широкого спектру.
– розвиваються в жовтковому мішку курячих ембріонів
– у культурах кліток різних ліній
Основні форми хламідій:
· елементарні тільця – форма позаклітинного існування, форма виживання, “спороподібна” форма
· ретикулярні (ініціальні тільця) – внутрішньоклітинна вегетативна форма
· проміжні (виявляються в циклі розвитку) – перехідні
Цикл розвитку: ЕТ – ПТ – РТ – ПТ – ЕТ
- Зріла форма – елементарні тільця (патогенні, проникають в клітину хазяїна при фагоцитозі, мають компактний нуклеотид; нагадують грамнегативні бактерії) ? отучуються полімембранною оболонкою з поверхневих мембран клітин хазяїна, утворюють вакуоль ? ініціальне, чи ретикулярне тільце (більше за елементарні тільця в 3 рази) ? проміжні тільця (багаторазово діляться) ? елементарні тільця (виходять з клітин хазяїна й інфікують інші клітини). Цикл розвитку 24 – 48 годин.
- Швидко інактивуються при підвищенні температури
- Зберігають вірулентність протягом декількох років при температурі від -50 до -70 °С.
- Інактивуються: ефіром (через 30 хв), фенолом (0,5% розчин протягом 24 год), 70 % етанолом, розчином 2% лізолу, 0,05% нітратом срібла, 0,1 % калію йодитом, 0.5 % калієм перманганату, 25 % перекисом водню
- Інактивуються при кімнатній температурі впродовж 2 діб.
-
0,5 % розчин хлораміну Б не інактивує урогенітальні штами хламідій при 10-хв tкспозиції (тільки 2% р-н – 1хв !)
Імунітет – відсутній
Шляхи зараження:
– статевий
– побутовий (зрідка)
– при пологах
Інкубаційний період – 5-30 днів
Перебіг – переважно малосимптомний (зрідка підгострий)
У 80% – є причиною постгонорейних уретритів
Клініка:
У чоловіків: уретрит, простатит, везикуліт, орхоепідииміт, пієлонефрит, проктит.
У жінок: уретрит, цистоуретрит, бартолініт, цервіцит, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгоофорит, проктит.
Ускладнення – порушення статевої та репродуктивної функції в чоловіків (оліго- і азооспермія) і жінок (непрохідність маткових труб).
Екстрагенітальні ураження:
- офтальмохламідіоз (кон’юнктивіт)
- уретроокулосиновіальнийсиндром (хвороба Рейтера)
- ураження нервової системи (енцефаліти)
- ураження середнього та внутрішнього вуха (кохлеарный неврит, ураження вестибулярного апарату) та ін.
- перигепатит
- фарінгіти
-
у дітей (ГРВІ, бронхіти, пневмонії + вульвовагініти, уретрити, проктити)
Забір матеріалу для досліджень:
Зішкрібки – з уретри (на відстані 2-4 см у чоловіків,
на глибині 0,5-1,5 см – у жінок)
– з цервікального каналу
– з кон’юнктиви (верхнього та нижнього повік)
– з носових ходів та задньої стінки глотки
Одноразові щіточки, ложечки Фолькмана, жолубковатий зонд
Діагностика:
1. Виявлення морфологічних структур хламідій у досліджуваному матеріалі, забарвленому за Романовским – Гімзе
2. Виявлення антигенів хламідій у досліджуваному матеріалі методом флюоресцуючих антитіл (МФА)
2.1. Прямий імунофлюоресцентний метод (ПІФ)
2.2. Непрямий імунофлюоресцентний метод (НІФ)
3. Виявлення антигенів хламідій у досліджуваному матеріалі методом імуноферментного аналізу (ІФА)
4. Виділення хламідій в культурах клітин
5. Виявлення хламідійних антитіл імунологічними методами
5.1. Реакція непрямої імунофлюоресценції (НІФ)
5.2. Метод імуноферментного аналізу (ІФА)
5.3. Реакція зв’язування комплементу (РЗК)
5.4. Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)
6. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
Лікування
Гострі неускладнені форми – 7-10 днів
Торпідні, хронічні, ускладнені форми – 3-4 тижні (за схемою хронічної гонореї)
Антибіотики:
І. Тетрацикліни: тетрациклін, доксициклін, рулід, юнідокс
ІІ. Макроліди: еритроміцин, джозаміцин, рокситроміцин, сумамед, роваміцин (спіраміцин)
ІІІ. Ріфампіцини: ріфампіцин (бенеміцин)
IV . Фторхінолони: ципролет, ципробай, норфлоксацин, абактал, таривід та ін.