Алергічне захворювання зі спадковою схильністю, що супроводжується свербежем і виявляється папульозними, еритематозно-сквамозними елементами, інфільтрацією і лихеніфікацією.
У 45% дітей перший епізод АД спостерігається в перші 6 місяців життя , у 60% – в продовж першого року життя. Якщо захворювання починається до 2- річного віку, його симптом и персистують у 20% дітей, у 17% таких дітей спостерігаються інтермітуючі симптоми до 7- річного віку.
Клінічна картина АД з віком змінюється. У малюків захворювання типово проявляється еритематозними папулами та везикулами на щоках, на шкірі голови з інтенсивним свербіжем. Дитяча фаза АД продовжується, як правило, від 2 років до пубертатного віку. У дітей цього віку рідше, ніж у малюків, спостерігаються ексудативні елементи; більш характерні папули та макули з ліхеніфікацією відображають хронічний перебіг хвороби, при цьому вони можуть бути на верхніх і нижніх кінцівках. Доросла фаза АД починається в пубертатному віці й часто продовжується до зрілого віку. Основні зони ураження – суглобові згини, обличчя і шия; плечі та ділянка лопаток; дорзальна поверхня верхніх і нижніх кінцівок, пальців рук і ніг. Висипання виглядають як сухі, вкриті шелушінням еритематозні папули і макули, при хронічному враженні формуються великі ліхеніфіковані ділянки.
Тригери атопічного дерматита
1) Стрес
2) Алергени (харчові, аероалергени, побутові)
3) Мікроорганізми (бактерії, гриби, віруси, часто – S. аureus, герпес)
4) Аутоантигени
5) Подразнюючі фактори (груба, шерстяна тканина, хімічні речовини, миючі засоби).
За клініко-морфологічними даними виділяють еритематозно-сквамозну, везикуло-крустозну, еритематозно-сквамозну з ліхеніфікацією, ліхеноїдну та пуригоподібну форми атопічного дерматиту.
У діагностичному алгоритмі АД виділяють обов'язкові та додаткові критерії.
До обов'язкових критеріїв відносять:
· свербіж шкіри;
· типова морфологія та локалізація шкірних висипів:
у дітей раннього віку — екзематозні шкірні висипи, які локалізуються на обличчі та розгинальних поверхнях кінцівок;
у дітей старшого віку — ліхеніфікації та екскоріації на згинальних поверхнях кінцівок. Колір висипань застійно-синюшного характеру, характерним є дифузне ураження шкіри обличчя, шиї, верхньої частини тулуба, верхніх кінцівок. Усі висипання супроводжуються нестерпним свербінням. Екзематизація та мокнуття виникають тільки при рецидивах. Менш вираженими є сезонність перебігу та реакція на алергенні подразники. У частини хворих зберігаються типові ознаки "атопічного обличчя";
· хронічний рецидивуючий перебіг;
· атопія в анамнезі або спадкова схильність до атопії.
Додатковими критеріями діагностики АД є:
· ксероз (сухість) шкірних покривів;
· долонний іхтіоз;
· гіперлінійність долоней та підошов;
· білий дермографізм;
· свербіж при підвищеному потовиділенні;
· реакція негайного типу при тестуванні зі шкірними алергенами;
· локалізація шкірного процесу на кистях та стопах;
· хейліт;
· екзема сосків;
· схильність до інфекційних уражень шкіри, що пов'язані з порушеннями клітинного імунітету;
· початок захворювання у ранньому дитячому віці;
· еритродермія;
· рецидивуючий кон'юнктивіт;
· складки Дені-Моргана (суборбітальні складки);
· периоральна та периорбітальна гіперпігментація;
· кератоконус (конічне випинання рогівки);
· передні субкапсулярні катаракти;
· тріщини за вухами;
· високий рівень Ig E в крові.
Для встановлення діагнозу АД необхідна наявність трьох або більше обов'язкових та трьох або більше додаткових ознак.
Шкала SCORAD для діагностики ступеня тяжкості атопічного дерматиту
Лікувальні заходи
Лікування атопічного дерматиту проводять суворо індивідуально з урахуванням вікового періоду, клінічних проявів, ступеня активності та тяжкості перебігу шкірного процесу. Терапія повинна бути спрямована на усунення запального процесу, а також на подовження ремісій та попередження рецидивів захворювання.
Лікування АД ґрунтується на проведенні:
1) елімінаційних заходів та дієтотерапії;
2) загального (системного) лікування;
3) зовнішнього (місцевого) лікування;
4) лікування супутніх захворювань і патологічних станів;
5) лікування ускладнень (наприклад, при інфекції шкіри).