Гостра алергічна кропив'янка (ГАКр). Починається гостро, приблизно за півгодини після потрапляння до організму відповідного алергену, триває не більше 6 тиж. Проявляється уртикарним висипом, що супроводжується свербежем. Елементи ГАКр здебільшого блідо-рожевого або червоного кольору, оточені зоною еритеми, що зникає при натисканні. Вони зберігаються протягом 1-6 год, інколи супроводжуються підвищенням температури тіла, болем у черевній порожнині, суглобах. У 42% випадків ГАКр поєднується з набряком Квінке.
У дітей у 70-85% випадків причиною ГАКр є продукти харчування (соки, шоколад, яйця, морква тощо), лікарські препарати (анальгетики, антибіотики). Описані випадки пилкової, інсектної ГАКр.
Постійна поява нових елементів кропив'янки або набряку Квінке, їх періодичне рецидивування (в строк понад 6 міс) свідчать про формування хронічної кропив'янки чи набряку Квінке. Тривалість захворювання зазвичай не перевищує 6 тиж. Іноді хвороба триває 8-10 міс, часто рецидивує. У 43% хворих спостерігається еозинофілія, у 40% – лейкоцитоз, у 32% – прискорена ШОЕ; у 72% – виявляють патологію носоглотки, у 78% – шлунково-кишкового тракту.
За етіопатогенетичною формою кропив'янка може бути:
• алергічна (на екзоалергени);
• холінергічна;
• психогенна (адренергічна);
• обумовлена фізичними факторами (дерматографічна, вібраційна, температурна, аквагенна, внаслідок тиску, сонячна);
• аутоімунна;
• контактна;
• внаслідок інфекційних та соматичних захворювань;
• змішаної етіології;
• ідіопатична.
За ступенем тяжкості виділяють:
• тяжкий перебіг кропив'янки (генералізована, із системними реакціями, набряком Квінке);
• кропив'янку середньої тяжкості;
• легкий перебіг кропив'янки.
Діагностичні дослідження
Обов'язкові та інші лабораторні дослідження
• Клінічний аналіз крові.
• Загальний аналіз сечі.
• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, білірубін загальний і прямий, АЛТ, АСТ, глюкоза).
• RW, ВІЛ.
• ІgЕ загальний, за показаннями – ІgЕ, ІgG специфічні.
• Копрограма.
• Бактеріологічне дослідження фекалій.
• Бактеріологічне дослідження матеріалу зі слизових оболонок ротоглотки й інших вогнищ хронічної інфекції, у т.ч. дослідження на наявність Helicobacter pylori.
• Паразитологічне обстеження (копроовоцистоскопія, диференційоване виявлення антитіл (АТ) до антигенів токсокари, ехінокока, опісторхиса, трихінели).
• При хронічній кропив'янці – ревматологічні проби (антинуклеарний фактор, АТ до ДНК, кількісне дослідження СРБ, кріопреципітини), СН50, С3а, антитіла до тиреопероксидази, тиреоглобуліну.
• За показаннями: інгібітор С1q компонента комплемента, С2, С4, імунні комплекси, інші імунологічні тести (в тому числі для виявлення хронічних інфекцій) – гострозапальні медіатори, цитокіни (фактор некрозу пухлин-a, ІЛ 1, ІЛ 2, ІЛ 4, ІЛ 8 та ін.) калікреїн тощо.
• Біопсія шкіри при підозрі на васкуліт.
Алергологічне обстеження
• Алергологічний (у т.ч. фармакологічний) харчовий анамнез.
• Prick-тест з неінфекційними атопічними, грибковими алергенами.
• Провокаційні тести: холодовий та ін.
Набряк Квінке. Досить загрозливим є набряк Квінке у ділянці гортані, що зустрічається в 25% усіх його випадків. Виникнення набряку гортані проявляється охриплістю голосу, «гавкаючим» кашлем, утрудненим, гучним і стридорозним диханням, інспіраторно-експіраторною задишкою, ціанозом обличчя, тривожністю. Якщо набряк поширюється на трахею чи бронхи, то розвиваєтся бронхоспастичний синдром і виникає загроза смерті від асфіксії. При формах легкої та середньої тяжкості набряк гортані триває від 1 год до доби. При локалізації набряку на слизових оболонках ШКТ виникає абдомінальний синдром, що починається з нудоти, блювання. Інколи з'являється гострий біль (спочатку локальний, потім – розлитий), що супроводжується метеоризмом, посиленою перистальтикою. У цей період може спостерігатися позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Завершується напад профузним проносом. Абдомінальний набряк у 30% випадків супроводжується шкірними проявами.
При локалізації набряку Квінке на обличчі до процесу можуть залучатися серозні мозкові оболонки з появою менінгіальних симптомів і судом.
Діагностичні критерії:
1.Розвивається при потраплянні різних алергенів (харчових, пильцевих, лікарських і ін.).
2.Виникає гостро, відзначається набряк клітковини губ, вушних раковин, кистей, стоп, статевих органів.
3.Найчастіше виникає набряк слизової оболонки гортані, осиплiсть голосу, дисфонiя, iнспiраторна задишка.
Медична допомога:
1.Десенсибiлiзуючi препарати: димедрол 1% розчин 0.5-1 мг/кг в/м'язово або в/венно.
2.Лазiкс 2% р-р – 1-2 мг/кг в/м'язово.
3.Адреналін 0,1% р-н – 0.2-0.3 мл пiдшкiрно.
4.Преднізолон – 1-2 мг/кг в/м'язово або в/венно.
5.При ентеральному потраплянні алергену – ентеросорбенти (активоване вугілля 0,5-1,0 г/кг, смекта), очисна клізма.
6.Госпіталізація до ВIТ.