Пухлини спинного мозку

Пухлини спинного мозку складають біля 10-12%усіх пухлин ЦНС. Вони діляться на інтрамедулярні (внутрішньомозкові) і екстрамедулярні (позамозкові) і зустрічаються в співвідношенні 1:4. Серед екстрамедулярних пухлин найбільш часто зустрічаються менінгіоми і невриноми, серед інтрамедулярних переважають епендімоми, рідше – астроцитоми й олігодендрогліоми. 

Пухлини головного мозку

За даними різних авторів, пухлини головного мозку визначаються у 4-6 чоловік на 100 000 населення. Вони становлять 6% серед усіх онкологічних захворювань людини. Гістологічна класифікація. В 1993 році ВООЗ прийнята нова гістологічна класифікація пухлин ЦНС, де виділяють наступні основні групи: 1. Пухлини нейроепітеліальної тканини (астроцитоми, гліобластоми, олігодендрогліоми); 2. Пухлини черепних і спинальних нервів (невриноми); 3.…

Спінальні травми

Різноманітні причини хребцево-спинномозкової травми можуть бути зведені в наступні групи: 1) падіння з висоти;  2) авто- і залізнична травми;  3) колоті і ножові поранення шиї або тулуба;  4) вогнепальні поранення;  5) здавлення шиї і тулуба. 

Черепно-мозкова травма

У структурі загального травматизму ураження головного мозку складають 25-30%. На долю ЧМТ припадає близько 2/3 смертельних випадків і її образно називають «убивцею № 1» осіб у віці до 45 років. Клініка ЧМТ характеризується значним поліморфізмом. Це значною мірою пов’язано із варіабельністю механізмів травми, особливостями клінічного перебігу, структурним ураженням різних тканин. При ЧМТ гірший прогноз характерний…

Пароксизмальні стани. Епілепсія

ВЕГЕТО-СУДИННІ ПАРОКСИЗМИ Клініка та експрес-діагностика ВСП. Виділяють три варіанти пароксизмів: симпато-адреналові, вагоінсулярні та змішані. Для симпато-адреналових пароксизмів характерно раптове виникнення (вдень чи вночі) вазомоторної лабільності, тахікардії, артеріальної гіпертензії, гіпертермії, болю в ділянці голови та серця, ознобоподібного тремору, фобій, посилення піломоторного рефлексу з наступною поліурією. Іноді виявляється гіперглікемія та гіперкатехолемія.

Порушення сну

Найбільш частим порушенням циклу сон-неспання є інсомнія (диссомнія), яка визначається як стан утрудненого початку сну і його підтримки. Нерідко поєднується з денною слабістю, зниженою працездатністю, сонливістю і потребує лікування в 12-18% популяції. Клінічно інсомнії включають в себе: – пресомнічні (труднощі початку сну),  – інтрасомнічні (часті нічні пробудження, після яких пацієнт довго не може заснути, відчуття «неглибокого» сну) і  – постсомнічні…

Головний біль

Головний біль (сеphalgia) – будь-яке хворобливе відчуття в ділянці голови. Патофізіологія. Головний біль обумовлений подразненням больових рецепторів твердої мозкової оболонки, середньої менінгеальної артерії, венозних синусів, великих мозкових судин, а також різних экстракраніальних тканин. Основними шляхами передачі сенсорної інформації від структур голови є трійчастий, язикогорловий, блукаючий і верхньошийні спинальні (С1 – С3) нерви. Анастомози між черепними нервами і вегетативними…

Захворювання вегетативної нервової системи

Центральний відділ вегетативної нервової системи, або як зараз за Міжнародною анатомічною номенклатурою називають “автономна нервова система”, включає в себе вегетативні центри в головному і спинному мозку, які поділяються на надсегментарну (гіпоталамо-лімбіко-ретикулярний комплекс) ісегментарну частини. Сегментарна частина, в свою чергу, поділяється насимпатичний і парасимпатичний відділи і представлена ядрами в стовбурі мозку і спинному мозку.

Геморагічний інсульт. Хронічні порушення мозкового кровообігу

Геморагічний інсульт – це крововиливи у речовину головного мозку (паренхіматозний інсульт), в шлуночки (вентрикулярний), під оболонки (субарахноїдальний) та їх поєднання – паренхіматозно-субарахноїдальний, паренхіматозно-вентрикулярний.Як правило, паренхіматозний інсульт спостерігається при артеріальній гіпертензії.

Кровопостачання головного і спинного мозку. Синдроми порушень кровотоку

Кровопостачання головного мозку. Дві третини всієї кількості крові, що притікає до мозку, доставляється внутрішніми сонними артеріями й одна третина – хребцевими. Перші утворюють каротидну, другі – вертебрально-базилярну системикровопостачання мозку. У межах кожної із цих систем розрізняють внутрішньо- і позачерепний відділи. Каротидна система постачає кров’ю передню і середню частини головного мозку, вертебрально-базилярна – його задні відділи. 

Exit mobile version